Відділ екології фітосистем

У відділі працює 2 доктори наук, 6 кандидатів наук, 4 інженери.

Зав. відділомЯ.П. Дідух, д.б.н., професор, чл.-кор. НАН України

Тел.: +38 (044) 2353396; +38 (044) 2343110

E-mail: e-mail address

Відділ було створено у 1976 р. видатним українським лісознавцем акад. АН УРСР П.С. Погребняком. У різні періоди існування його очолювали д.б.н., проф. В.К. М'якушко (1976-1980 рр.), к.б.н. Л.В. Перегуда (1980-1984 рр.), д.б.н. Г.М. Ількун (1984-1985 рр.), д.е.н. Ю.П. Лебединський (1986-1988 рр.). З 1988 р. Дідух Я.П.відділ очолює Я.П. Дідух. У цей час сформувався сучасний напрямок наукових досліджень, спрямований на докладне дослідження екології видів та рослинних угруповань, з'ясування закономірностей та механізмів змін структури степів у заповідниках. Значна увага приділяється питанням еволюції екосистем та їх властивостям. Розроблено принципово новий метод оцінки екологічних факторів – синфітоіндикації, який дозволяє здійснювати кількісну оцінку і порівняння екологічних параметрів різноманітних екотопів та встановлювати межі їх варіабельності; розроблена методика оцінки еконіш, що дозволяє встановлювати належність угруповань чи видів до певних ніш, складності, сформованості, специфічності перекриття останніх, їх співвідношення в екологічному просторі. Були розроблені шкали і комп'ютерні програми, які дозволяють швидко і на значних територіях оцінювати показники мікрокліматичних (термо-, омбро-, кріоклімату, континентальності), едафічних (вологості, змінності зволоження, кислотності ґрунтів, вмісту в них солей, азоту та карбонатів) та ценотичних факторів (світлового режиму, хемеробії, стратегії та активності видів). Екологічними дослідженнями були охоплені зони Чорнобильської, Хмельницької та Рівненської АЕС, степові заповідники, зелена зона м. Києва та ключові полігони різних регіонів України від Полісся до Південного берегу Криму, що служить основою моніторингу екосистем. У відділі розробляються та застосовуються методи крупномасштабного геоботанічного та екологічного картографування, графічного моделювання, екстраполяційного прогнозування тощо. Здійснене 4-х разове періодичне картування степових заповідників та порівняння отриманих даних за 50 років дозволили зробити глибокий ретроспективний аналіз, оцінити сучасні стани та розробити прогнозні сценарії можливих змін степів, виявити тенденції і закономірності змін екологічних чинників, що є основою моніторингу. Це має дуже важливе практичне значення в аспекті охорони природи, проведенні екологічних експертиз та розробки основ сталого розвитку регіонів України. Проводиться розробка класифікації чагарникової, степової, піонерної та псамофітної рослинності України, дається оцінка їх екологічних показників. Відділ випускає багатотомне видання "Екофлора України". Значна увага приділяється створенню екомережі України та розробці панєвропейської класифікації екосистем.

Основні публікації:

  1. Дидух Я.П. Растительный покров горного Крыма (структура, динамика, эволюция и охрана). – Киев: Наук. думка, 1992. – 256 с.
  2. Дідух Я.П., Плюта П.Г. Фітоіндикація екологічних факторів. – К. – 1994. – 280 с.
  3. Порівняльна оцінка фіторізноманітності заповідних степових екосистем України з метою оптимізації режимів її охорони /Я.П. Дідух, В.С. Ткаченко, П.Г. Плюта, І.А. Коротченко, Т.В. Фіцайло /Під заг. ред. Я.П. Дідуха. – Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. – Київ, 1998. – 75 с.
  4. Ткаченко В.С., Дідух Я.П., Генов А.П. та ін. Український природний степовий заповідник. Рослинний світ. – К.: Фітосоціоцентр, 1998. – 280 с.
  5. Екофлора України. Том. 1–3. /Відпов. ред. Я.П. Дідух. – К.: Фітосоціоцентр, 2000–2004.
  6. Ільїнська А.П., Дідух Я.П., Бурда Р.І., Коротченко І.А. Екофлора України. Том 5. / Відпов. ред. Я.П. Дідух. – К.: Фітосоціоцентр, 2007. – 584 с.
  7. Дідух Я.П. Етюди фітоекології. – К.: Арістей, 2008. – 268 с.

На головну