Альгология 2019, 29(4): 463–477

 

https://doi.org/10.15407/alg29.04.463

 

Арабаджі-Тіпенко Л.І., Солоненко А.М., Брен О.Г.

 

Cyanoprokaryota солончаків Приазовського національного природного парку, Україна

 

Резюме

Наведено результати багаторічних досліджень приморських солончаків на території Приазовського національного природного парку: в районі верхів’я Утлюкського лиману, на березі озера Сивашик і в центральній частині Федотової коси. Представлені дані про видовий склад Cyanoprokaryota на території парку, їхню систематичну структуру, провідні родини і роди. У результаті досліджень виявлено 71 вид Cyanoprokaryota, які відносяться до 3 порядків, 10 родин і 22 родів. Найбільше видове різноманіття виявлено у центральній частині Федотової коси. Серед провідних родин домінували Phormidiaceae, Nostocaceae і Pseudanabaenaceae. Найбільшою кількістю видів були представлені роди Phormidium, Leptolyngbya, Nostoc, Trichormus і Anabaena. В домінуючий комплекс увійшли представники родів Schizothrix, Phormidium, Lyngbya, Leptolyngbya, Trichormus, Nostoc і Nodularia, абсолютна чисельність яких відповідала значенням «багато» і «дуже багато». Встановлена екологічна валентність видів по відношенню до рівня солоності середовища. Переважали галотолерантні види (70,4% загальної кількості), здатні виживати при солоності 0–30‰. Аналіз поширення Cyanoprokaryota на території України показав, що більшість знайдених видів були раніше знайдені саме в степовій зоні України, розповсюджених на всій території України було лише 45,1%. Визначена окрема група типових террестріальних видів ціанопрокаріот, характерних для приморських засолених грунтів Північно-Західного Приазов’я, до якої увійшли 27 видів (38% загальної кількості). Аналіз біотопічної приуроченості виявлених видів показав переважання аквально-террестріальних і аквальних груп ціанопрокаріот, що можна пояснити змінним гідрологічним режимом досліджуваних засолених біотопів.

 

На головну