![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Лабораторія мікроморфології та палеопалінології Наукова діяльність Рік створення лабораторії: 2011 р. Основні напрямки досліджень: Основні досягнення: Суттєво розширено та уточнено списки викопних палінофлор пізнього плейстоцену-голоцену України (ті часи, коли формувалася сучасна флора) за рахунок уточненої видової ідентифікації пилку та спор, зроблено акцент на види, що сьогодні потребують охорони та збереження, у тому числі й через історичні причини (зокрема, види, що включені до Червоної книги України). Уперше в Україні створено можливості для проведення палеохорологічних досліджень пізнього квартеру (історична динаміка ареалів ключових видів) (Л.Г. Безусько, С.Л. Мосякін та ін.). На основі оригінальних та літературних даних монографічно узагальнено відомості про закономірності та тенденції розвитку рослинного покриву України у пізньому плейстоцені та голоцені. Уперше паліноморфологічні дані зіставлені з сучасними системами і філогенетичними схемами модельних родів родин Planthaginaceae (Linaria, Digitalis, Lagotis, Veronica, Plantago), Scrophulariaceae (Scrophularia, Verbascum), Orobanchaceae (Melampyrum, Pedicularis, Rhinanthus, Orobanche)та інших родин порядку Lamiales s.l. Створено атлас, який містить описи пилкових зерен 195 видів з 52 родів, та більше 1000 мікрофотографій пилку представників родин Plantaginaceae та Scrophulariaceae (З.М. Цимбалюк, С.Л. Мосякін). Досліджено карпологічні особливості представників 13 родів родини Caryophyllaceae (зокрема Sagina, Spergula, Cerastium, Stellaria та ін.) і Caprifoliaceae s.l. (Lonicera, Linnaea, Dipsacus, Cephalaria, Valeriana та ін.), які часто відносять до родин Caprifoliaceae s.str., Dipsacaceae, Valerianaceae, відповідно). За результатами макро- та мікроморфологічного аналізу плодів і насінин цих модельних таксонів виявлено суттєві відмінності у типі плоду та інших морфологічних особливостях їх будови, що ставить під сумнів доцільність об’єднання зазначених таксонів у межах родини Caprifoliaceae s.l., як це пропонується на основі молекулярно-філогенетичних даних. Уточнено раніше відомі та виявлено нові діагностичні ознаки мікроструктури поверхні насінин і плодів, важливі для систематичних і філогенетичних досліджень; складено їхні детальні описи. Показано, що для більш точної діагностики доцільно використовувати комплекс макро- та мікрокарпологічних ознак. Встановлено, що отримані результати не завжди узгоджуються з сучасними системами класифікації та молекулярно-філогенетичними даними. Матеріали досліджень опубліковано в низці наукових праць (О.М. Царенко).
Основні монографії за останні 10 років
|