Лабораторія мікроморфології та палеопалінології

Наукова діяльність

Рік створення лабораторії: 2011 р.

Основні напрямки досліджень:

  • палеопалінологічний: палінологічні дослідження відкладів голоцену (як фонових розрізів, так і археологічних стоянок, включно з неолітом та раннім середньовіччям); реконструкцій природних та антропогенних змін рослинного покриву на території України; залучення даних філогеографічних досліджень до інтерпретації палеопалінологічних матеріалів; палеохорологічні дослідження з основною увагою на рідкісні та реліктові види судинних рослин флори України (Л.Г. Безусько, С.Л. Мосякін та ін.)
  • паліноморфологічний: морфологічні дослідження пилкових зерен модельних таксонів з використанням СМ та СЕМ для цілей систематики та палеопалінології; узгодження паліноморфологічних даних з сучасними філогенетичними реконструкціями на прикладах модельних таксонів (зокрема, представників порядку Lamiales s.l. та деяких інших груп); подальший розвиток палінотеки гербарію KW Інституту ботаніки; атласи-монографії з морфології пилку для цілей філогенетичної систематики та палеопалінології (З.М. Цимбалюк, С.Л. Мосякін та ін.).
  • карпологічний: морфологічні дослідження плодів та насінин модельних таксонів для цілей систематики; пошук нових діагностичних ознак на мікроморфологічному рівні (з дослідженням первинної, вторинної та третинної структури поверхні), складання детальних  карпологічних характеристик для подальшого використання у таксономічних обробках представників флори України, визначниках та ін.
  • Основні досягнення: Суттєво розширено та уточнено списки викопних палінофлор пізнього плейстоцену-голоцену України (ті часи, коли формувалася сучасна флора) за рахунок уточненої видової ідентифікації пилку та спор, зроблено акцент на види, що сьогодні потребують охорони та збереження, у тому числі й через історичні причини (зокрема, види, що включені до Червоної книги України). Уперше в Україні створено можливості для проведення палеохорологічних досліджень пізнього квартеру (історична динаміка ареалів ключових видів) (Л.Г. Безусько, С.Л. Мосякін та ін.). На основі оригінальних та літературних даних монографічно узагальнено відомості про закономірності та тенденції розвитку рослинного покриву України у пізньому плейстоцені та голоцені. Уперше паліноморфологічні дані зіставлені з сучасними системами і філогенетичними схемами модельних родів родин Planthaginaceae (Linaria, Digitalis, Lagotis, Veronica, Plantago), Scrophulariaceae (Scrophularia, Verbascum), Orobanchaceae (Melampyrum, Pedicularis, Rhinanthus, Orobanche)та інших родин порядку Lamiales s.l. Створено атлас, який містить описи пилкових зерен 195 видів з 52 родів, та більше 1000 мікрофотографій пилку представників родин Plantaginaceae та Scrophulariaceae (З.М. Цимбалюк, С.Л. Мосякін). Досліджено карпологічні особливості представників 13 родів родини Caryophyllaceae (зокрема Sagina, Spergula, Cerastium, Stellaria та ін.) і Caprifoliaceae s.l. (Lonicera, Linnaea, Dipsacus, Cephalaria, Valeriana та ін.), які часто відносять до родин Caprifoliaceae s.str., Dipsacaceae, Valerianaceae, відповідно). За результатами макро- та мікроморфологічного аналізу плодів і насінин цих модельних таксонів виявлено суттєві відмінності у типі плоду та інших морфологічних особливостях їх будови, що ставить під сумнів доцільність об’єднання зазначених таксонів у межах родини Caprifoliaceae s.l., як це пропонується на основі молекулярно-філогенетичних даних. Уточнено раніше відомі та виявлено нові діагностичні ознаки мікроструктури поверхні насінин і плодів, важливі для систематичних і філогенетичних досліджень; складено їхні детальні описи. Показано, що для більш точної діагностики доцільно використовувати комплекс макро- та мікрокарпологічних ознак. Встановлено, що отримані результати не завжди узгоджуються з сучасними системами класифікації та молекулярно-філогенетичними даними. Матеріали досліджень опубліковано в низці наукових праць (О.М. Царенко).

     

    Основні монографії за останні 10 років

    1. Цимбалюк З.М., Мосякін С.Л. Атлас пилкових зерен представників родин Plantaginaceae та Scrophulariaceae. – К., 2013. – 276 с.
    2. Безусько Л.Г., Мосякін С.Л., Безусько А.Г. Закономірності та тенденції розвитку рослинного покриву України у пізньому плейстоцені та голоцені. – К.: Альтерпрес, 2011. – 448 с.