Фікологічний гербарій (альготека)

 

Куратор:  д.б.н., проф., зав. відділом фікології П.М. Царенко

Співробітники:  пров. інж. В.Ю. Березовська, пров. інж. С.С. Садогурська

 

Альготека – колекція фіксованих проб водоростей, зібраних з метою наукових досліджень, є структурним підрозділом Національного гербарію України Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України ( KW ), який має статус національного надбання України. Альготека Інституту ботаніки є найбільшим зібранням альгологічного матеріалу флори України.

Колекція альгопроб Інституту ботаніки започаткована академіком О.В. Топачевським у 1934 р. Широкі комплексні дослідження альгофлори різноманітних водойм України сприяли поповненню альготеки колекціями науковців, які проводили їх гідробіологічне чи флористико-систематичне вивчення. Колекторами фікологічного гербарію у різні періоди його існування були: Я.В. Ролл, О.В. Топачевський, Н.В. Кондратьєва, Г.М. Паламар-Мордвинцева, З.І. Асаул-Вєтрова, Н.О. Мошкова, О.В. Коваленко, Л.П. Приходькова, Н.П. Масюк, П.М. Царенко, В.П. Юнгер, О.М. Виноградова та ін.

Головним джерелом надходження альгологічного матеріалу є експедиційні збори співробітників і аспірантів Інституту, які плідно працювали й працюють над вивченням фікорізноманіття України та інших територій.

У фікологічному гербарії представлені збори водоростей різнотипних водойм з усіх куточків країни: адміністративних одиниць, кліматичних зон, фізико-географічних областей та регіонів, об’єктів природно-заповідного фонду.

У фондах альготеки зберігаються альгологічні проби фітопланктону, бентосу та обростань різноманітних субстратів. Крім водних проб, в альготеці представлені колекції проб з аерофітних місцезростань та збори ґрунтових проб.

В різний час до альготеки були передані фрагментарні альгологічні матеріали, зібрані співробітниками інших відділів Інституту з різних районів України: збори Д.К. Зерова, А.М. Окснера, В.І. Комендара (з Закарпаття), Є.М. Кондратюка (з Житомирської області); М.І. Котова, Є.Д. Карнаух, А.І. Барбарича (з Чорноморського узбережжя Криму). До альготеки були також передані особисті колекції співробітників інших науково-дослідних установ: Л.В. Рейнгарда (Харківський державний університет, колекція ексикатів), І.І. Погребняка (Одеський університет), К.О. Уличної (Львівський науково-природничий музей АН УРСР).

У фондах альготеки знаходяться також проби, зібрані співробітниками відділу за межами Україні – в Азербайджані, в околицях міст Аджикабул і Ленкорань (О.В. Топачевський), в Росії – експедиційні збори за маршрутом р. Москва – р. Дніпро, Красноярський край, околиці м. Ігарки та м. Норильська (Н.В. Кондратьєва), водойми Далекого Сходу, зокрема острова Сахалін (О.В. Блюм, П.М. Царенко); Аджарія та Абхазія (Н.О. Мошкова, П.М. Царенко, В.В. Ступіна). Представлені в альготеці також проби з далекого зарубіжжя – з водойм Південно-Східної Азії (Сінгапур та острів Ява, Індонезія), є окремі зразки з Африки (Намібія, Мадагаскар, острови Мае) та басейну річки Амазонки (збори П.М. Царенка та А.В. Чернявського).

За останні п’ять років фонди альготеки поповнилися зборами зразків з водойм Монголії (М.С. Куліковський), Білорусі (О.В. Коваленко), Ізраїлю (О.М. Виноградова, П.М. Царенко, В.В. Ступіна), Росії (В.П. Юнгер), Італії (С.С. Садогурська та О.М. Кривошея) та Угорщини (В.Ю. Березовська).

На сьогодні в альготеці нараховується понад 31 200 альгологічних проб, фіксованих 4% розчином формаліну, які зберігаються у склянках з темного скла об'ємом 100 мл з щільно загвинченими металевими кришками, додатково обгорнутими металевою плівкою, притиснутою до шийки гумовим кільцем. Усі альгологічні проби, які зберігаються в альготеці, розміщені у спеціальних металевих шафах оригінальної конструкції. Вони знаходяться в окремому приміщенні, оснащеному вентиляційною системою. Створений хронологічний каталог та електронна база данних, що містить інформацію про місце і час збору зразка, умов місцезнаходження та колектора.

Альготека співпрацює з різними навчальними та науково-дослідними установами – Інститутом гідробіології НАН України, ННЦ «Інститут біології» КНУ імені Тараса Шевченка, Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна, Одеським національним університетом ім. І.І. Мечникова, Львівським національним університетом імені Івана Франка.

 

На головну