Палінотека Інституту ботаніки (KW-P)

Куратор – д.б.н. З.М. Цимбалюк

Адреса: м. Київ, вул. Терещенківська, 2

E-mail: palynology@ukr.net

Рік заснування: 1930-ті роки

Кількість зразків: 4000

 

Палінотека (KW-P) Національного гербарію України (KW), гербарій Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України) – палінологічна колекція еталонних (постійних) препаратів пилкових зерен сучасних рослин – почала створюватись у 1930 р. під керівництвом засновника української палінологічної школи з вивчення відкладів пізнього кайнозою академіка АН УРСР Д.К. Зерова (Безусько, Цимбалюк, 2011). Д.К. Зеров був одним із перших в Україні дослідників, які використовували новітній у той час метод спорово-пилкового аналізу для вивчення історії флори та рослинності України. Це потребувало вдосконалення прийомів для більш точного визначення пилкових зерен у викопному стані. Вже при проведенні перших спорово-пилкових досліджень відкладів верхнього плейстоцену та голоцену Д.К. Зеров приділяв значну увагу видовій ідентифікації викопних пилкових зерен. Для розширення й збагачення колекції також багато зробила О.Т. Артюшенко. З 1948 р. вона почала під керівництвом Д.К. Зерова систематично поповнювати палінотеку новими постійними препаратами (Савицький, 2002).

На першому етапі свого існування палінотека була представлена лише окремими препаратами і використовувалась тільки як допоміжний матеріал для цілей спорово-пилкового аналізу. Колекції були створені як довідкові для спорово-пилкового аналізу відкладів пізнього кайнозою України, коли ще не ставилися завдання щодо їх використання для цілей систематики (Сябряй, Романова, 1988; Савицький, 2002). Певною мірою це обумовило деякі методичні недоліки цих колекцій та невідповідність принципам їх побудови сучасним вимогам. Наприклад, у більшості випадків постійні препарати не містили достатніх даних етикеток (найчастіше – лише назву виду, або ж назву та місце або рік збору), без посилання на відповідні референтні гербарні зразки (voucher specimens).

Палінологічна колекція протягом останніх років значно змінювала свій якісний та кількісний склад залежно від вимог, які ставилися до неї. За час свого існування її фондами опікувалися Д. Зеров, О. Артюшенко, Н. Щекіна, Г. Пашкевич, О. Карєва, Р. Арап, Л. Безусько, С. Сябряй, Т. Каюткіна, Л. Романова, О. Мартинюк, В. Савицький, З. Цимбалюк, Л. Ниценко. Постійні препарати виготовляли за традиційною ацетолізною методикою Г. Ердтмана (Erdtman, 1952), фіксували у гліцерин-желатині, а також за методом Р.П. Воудхауза (Wodehouse, 1935).

Починаючи з 2005 року палінотека перейшла на нові стандарти формування колекції. Основним напрямом у роботі палінотеки сьогодні є створення нової спеціалізованої паліноморфологічної колекції препаратів для цілей систематики та спорово-пилкового аналізу. Паліноморфологічні дослідження проводяться на рівні світлової та сканувальної електронної мікроскопії. На цій основі з урахуванням сучасних вимог до колекцій такого типу почалося формування оновленої палінотеки. Постійні препарати містять назву таксону, порядковий номер зразка, рік виготовлення та розміщуються у спеціальних боксах. Мікрофотографії пилкових зерен виконуються на світловому (SM) мікроскопі (Poland, Biolar ×700) у лабораторії мікроморфології та палеопалінології та на сканувальному електронному (SEM) мікроскопі (Japan, JEOL, JSM-6060LA) у Центрі колективного користування електронними мікроскопами НАН України який входить до складу Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного. Було принципово змінено напрями формування колекції та суттєво розширено галузі її застосування. Важливою складовою роботи KW-P є комп’ютерна обробка отриманих паліноморфологічних матеріалів (база даних опрацьованих зразків, цифрова обробка фотографічних зображень пилку та ін.).

На сьогодні KW-P – єдина спеціалізована палінологічна колекція в Україні – нараховує близько 4000 постійних препаратів пилкових зерен судинних рослин. Серед них – матеріали з родин Chenopodiaceae, Lentibulariaceae, Plantaginaceae, Scrophulariaceae (З. Цимбалюк), Orobanchaceae (З. Цимбалюк, О. Перегрим), Adoxaceae, Caprifoliaceae (З. Цимбалюк, Л. Ниценко),Tamaricaceae (З. Цимбалюк, О. Царенко) світової флори. Є також колекція для цілей аеробіології та мелісопалінології, яка налічує більше 100 препаратів пилкових зерен, представниківродинголонасінних(Cupressaceae, Ginkgoaceae, Pinaceae, Taxaceae) та покритонасінних (зокрема, Asteraceae, Balsaminaceae, Betulaceae, Boraginaceae, Brassicaceae, Buxaceae, Caprifoliaceae, Celastraceae, Chenopodiaceae, Convolvulaceae, Cornaceae, Cyperaceae, Elaeagnaceae, Euphorbiaceae, Fabaceae, Fagaceae, Hydrangeaceae, Juglandaceae, Liliaceae, Loranthaceae, Magnoliaceae, Moraceae, Oleaceae, Papaveraceae, Poaceae, Plantaginaceae, Polygonaceae, Ranunculaceae, Rosaceae, Salicaceae, Sapindaceae, Scrophulariaceae, Solanaceae, Violaceae, Vitaceae, Ulmaceae, Urticaceae). Етикетування еталонних препаратів зроблено за єдиним стандартом. На даний час палінотека є базовою при проведенні паліноморфологічних, палеопалінологічних, актуоботанічних досліджень. Фонди палінотеки широко використовуються для наукової роботи припідготовці курсових, бакалаврських та магістерських робіт у галузі палеопалінології та паліноморфології студентами вищих навчальних закладів. Матеріали палінотеки широко використовуються також при підготовці кандидатських та докторських дисертацій,монографій та статей.

 

Основні публікації за матеріалами палінотеки

  1. Безусько Л.Г., Цимбалюк З.М., Ниценко Л.М. 2025. Участь деяких рідкісних та реліктових видів рослин у палінофлорах відкладів аллереду-голоцену Лісостепової зони України. Український ботанічний журнал, 82(3): 225-233. https://doi.org/10.15407/ukrbotj82.03.225
  2. Tsymbalyuk Z.M., Albach D.C., Manning J.C., Ivanova D., Nitsenko L.M., Mosyakin S.L. 2025. Pollen morphology of the monotypic genera Antherothamnus and Manuleopsis from southern Africa and the Madagascan Barthlottia (Scrophulariaceae): Taxonomic and phylogenetic implications. South African Journal of Botany, 179: 400-417. https://doi.org/10.1016/j.sajb.2025.02.025
  3. Daubert M., Hoensbroech M., Tsymbalyuk Z.M., Nehrke C., Mosyakin S.L., Albach D.C. 2025. Genotyping-by-sequencing elucidates the species limits of Ukrainian taxa within Veronica subg. Pseudolysimachium, Molecular Phylogenetics and Evolution, 207: 108328. https://doi.org/10.1016/j.ympev.2025.108328
  4. Tsymbalyuk Z.M., Ivanova D., Nitsenko L.M. 2024. Taxonomic significance of pollen morphology of African Oreobliton, and related genera Aphanisma, Beta, Hablitzia, and Patellifolia (Amaranthaceae). South African Journal of Botany, 169: 134-145. https://doi.org/10.1016/j.sajb.2024.04.017
  5. Tsymbalyuk Z.M., Ivanova D., Nitsenko L.M. 2024. Comparative morphometric and morphological study of the pollen of Beta trigyna, B. vulgaris and B. vulgaris subsp. maritima (Chenopodiaceae / Amaranthaceae sensu APG IV). Hacquetia, 23(2): 239-252. https://doi.org/10.2478/hacq-2023-0010
  6. Tsymbalyuk Z.М., Nitsenko L.M., Mosyakin S.L. 2023. Taxonomic significance of pollen morphology of selected taxa of Bassia, Sedobassia, Spirobassia and Neokochia (Chenopodiaceae / Amaranthaceae sensu APG IV). Palynology, 47(4): 2233586. https://doi.org/10.1080/01916122.2023.2233586
  7. Tsymbalyuk Z.М., Mosyakin S.L., Nitsenko L.M. 2023. Pollen morphology of the Boschniakia–Epifagus clade (Orobanchaceae): implications for taxonomy and phylogeny. Kew Bulletin, 78(4): 563-575. https://doi.org/10.1007/s12225-023-10131-x
  8. Tsymbalyuk Z.М., Mosyakin S.L., Nitsenko L.M. 2023. New data on pollen morphology of the genus Camphorosma (Chenopodiaceae). Acta Palaeobotanica, 63(1): 21-31. https://doi.org/10.35535/acpa-2023-0002
  9. Mosyakin S.L., Tsymbalyuk Z.М. 2023. (200) Proposal to amend the definition of the word “duplicate” in the footnote to Article 8.3. Taxon, 72(2): 444-445. https://doi.org/10.1002/tax.12900
  10. Tsymbalyuk Z.M., Mosyakin S.L., Nitsenko L.M. 2022. The unique type of pollen grain of Dasistoma (Macranthera-Agalinis clade; Orobanchaceae): implications for taxonomy. Grana, 2022, 61(6): 436-447. https://doi.org/10.1080/00173134.2022.2130008
  11. Tsymbalyuk Z.М., Ivanova D., Bell C.D., Nitsenko L.M. 2022. Pollen morphology of selected taxa of Valeriana (Caprifoliaceae): taxonomic and evolutionary implications. Phytotaxa, 577(1): 57-78. https://doi.org/10.11646/phytotaxa.577.1.3
  12. Tsymbalyuk Z.M., Çelenk S., Bell C.D., Nitsenko L.M., Mosyakin S.L. 2022. Comparative palynomorphological study of the genus Symphoricarpos (Caprifoliaceae): exine sculpture and implications for evolution. Palynology, 46(4): 1-14. https://doi.org/10.1080/01916122.2022.2052993
  13. Tsymbalyuk Z.М., Ivanova D., Nitsenko L.M. 2022. Taxonomic significance of pollen morphology of Pterocephalus plumosus (Caprifoliaceae). Botanica Serbica, 46(2): 229-238. http://dx.doi.org/10.2298/BOTSERB2202229T
  14. Gerasimenko N.P., Bezusko L.G., Avdieienko Yu.L., Yanevich A.A. 2022. Late Glacial and Holocene vegetational and climate changes and their impact on material cultures in the Crimean Mountains (founded on pollen data from cave deposits). Quaternary International, 632: 139-153. https://doi.org/10.1016/j.quaint.2021.12.018
  15. Tsymbalyuk Z.М., Çelenk S., Mosyakin S.L., Nitsenko L.M. 2021. Pollen morphology of some species of the genus Cephalaria (Caprifoliaceae) and its significance for taxonomy. Microscopy Research and Technique, 84(4): 1-13. https://doi.org/10.1002/jemt.23627
  16. Tsymbalyuk Z.M., Ivanova D., Nitsenko L.M. 2021. Taxonomic significance of palynomorphological characteristics of selected Centranthus (Caprifoliaceae) species. Hacquetia, 20(2): 243-256. https://doi.org/10.2478/hacq-2021-0021
  17. Albach D.C., Tsymbalyuk Z.M., Mosyakin S.L. 2021. Pollen morphology of Ellisiophyllum and Sibthorpia (Plantaginaceae, tribe Sibthorpieae) and phylogenetics of the tribe. Plant Systematics and Evolution, 307: 66. https://doi.org/10.1007/s00606-021-01786-9
  18. Цимбалюк З.М., Мосякін С.Л. Атлас пилкових зерен представників родин Plantaginaceae та Scrophulariaceae. – К., 2013. – 276 с.
  19. Безусько Л.Г., Мосякін С.Л., Безусько А.Г. Закономірності та тенденції розвитку рослинного покриву України у пізньому плейстоцені та голоцені. – К.: Альтерпрес, 2011. – 448 с.
  20. Савицький В.Д. Палінотека // В кн.: Гербарiй Iнституту ботанiки НАН України KW / За ред. Л.I. Крицької, С.Л. Мосякiна. – Києв, 2002. – С. 83–85, 138–140.
  21. Сябряй С.В., Романова Л.С. Палінотека лабораторії палеоботаніки Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного АН УРСР // Укр. ботан. журн. – 1988. – 45, № 6. – С. 91–92.

           

 

На головну