            
|
|
2008 (№1 №2 №3 №4)
2009 (№1 №2 №3 №4)
№1 (2009)
С.І. Генкал, В.Г. Харитонов
МОРФОЛОГІЧНА МІНЛИВІСТЬ ДЕЯКИХ ВИДІВ РОДУ AULACOSEIRA THW. (BACILLARIOPHYTA)
Електронно-мікроскопічні дослідження Bacillariophyta із озера Єльгигитгин (Чукотка, Росія) і водойм його басейну показали, що центричні діатомові водорості роду Aulacoseira Thw. (A. distans var. septentrionalis Camb. et Charl. і A. perglabra (Ostr.) Haw. emend. Genkal et Kharitonov) проявляють значну мінливість морфологічних ознак (діаметр стулки, висота її загину, число рядів і ареол в 10 мкм, число типів в 10 мкм, ареольованість лицьової частини стулки). Наводиться розширений діагноз A. perglabra.
А.I. Божков, Н.Г. Мензянова, М.К. Ковальова
СЕЗОННІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЕПІГЕНОТИПІВ У МІДЬ-ЧУТЛИВОЇ ТА МІДЬ-РЕЗИСТЕНТНОЇ КУЛЬТУРАХ DUNALIELLAVIRIDIS TEOD. У ПРОЦЕСІ НАКОПИЧУВАЛЬНОГО КУЛЬТИВУВАННЯ
Досліджували динаміку росту та динаміку параметрів первинного (вміст ДНК, РНК, білка) і вторинного метаболізму (триацилгліцеридів – ТГ і b-каротину) у клітинах мікроводоростей мідь-чутливої (CuS) та мідь-стійкої (CuR) культур Dunaliella viridis Teod. на 10-, 20-, 30- та 40-у добу росту накопичувального культивування в 2006 та 2007 рр. Встановлено, що в стандартних умовах динаміка росту CuS- та CuR-культур в ці роки суттєво відрізнялася. Спеціфічна варіабельність параметрів первинного та вторинного метаболізму в процесі накопичувального культивування призводила до формування специфічних тимчасових профілів вмісту ДНК, РНК, білка, ТГ та b-каротину в клітинах мікроводоростей CuS- і CuR-культур. Припускається, що варіабельність тимчасових профілей інтегральних параметрів первинного та вторинного метаболізму мікроводоростей визначається характером флюктуацій електромагнітного випромінювання Сонця та характеризує різницю між епігенотипами різних штамів водоростей роду Dunaliella Teod.
С.І. Лось
ВПЛИВ СЕЧОВИНИ НА СПЕКТРАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ ФІКОБІЛІНОВИХ ПІГМЕНТІВ ВОДОРОСТЕЙ
Вивчався вплив сечовини на спектральні властивості фікобіліпротеїнів, які були виділені з різних видів синьозелених та червоних водоростей. Спектральні характеристики фікобіліпротеїнів, які були отримані при високих концентраціях сечовини, свідчать про дисоціацію фікобілінових пігментів на субодиниці. Підтверджена важлива роль білкової частини молекули фікобіліпротеїнів у прояві їх видоспецифічних особливостей. Спектральні зміни фікобілінових пігментів під впливом сечовини можуть служити індикатором рівня забруднення водойм амонійним азотом та використовуватись в експрес-аналізі. Великі кількості аміаку, як продукту гідролізу сечовини внаслідок високої активності уреази, негативно впливають на структуру та властивості фікобілінових пігментів, що призводить до зникнення синьозелених водоростей в екстремальних умовах та, можливо, є одним з механізмів зміни видів водоростей в водоймах.
О.О. Шахматова, Н.А. Мільчакова
АКТИВНІСТЬ КАТАЛАЗИ ЧОРНОМОРСЬКИХ ВИДІВ CYSTOSEIRA C.AG. В РІЗНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ УМОВАХ
Вивчена сезонна динаміка активності каталази (АК) чорноморських бурих водоростей Cystoseiracrinita (Desf.) Bory і C. barbata C.Ag., визначена її варіабельність в діапазоні глибин 1-10 м, де домінують фітоценози обох видів. Зі збільшенням глибини проростання виявлено зниження величини АК: у C. crinita – від 450 до 12, а у C. barbata – від 250 до 1,7 мкг Н2О2/ г ткани•хв. У весняний період максимальна АК спостерігалася на глибині 1 м, а в зимовий – від 3 до 5 м. Незалежно від сезону найбільша величина АК у C. barbata виявлена на глибині від 1 до 5 м. Встановлено, що найбільша схожість в адаптивному відгуці цистозіри проявляється навесні, що, мабуть, пов’язано з процесом розмноження. Відмічена нерегулярність відгуку АК C. crinita і C. barbata на комплексне антропогенне забруднення.
О.М. Виноградова, Е. Нево, С.П. Вассер
АЛЬГОФЛОРА ПЕЧЕРИ СЕФУНІМ (ІЗРАЇЛЬ): ВИДОВЕ РІЗНОМАНІТТЯ В УМОВАХ МУЛЬТИФАКТОРНОГО АБІОТИЧНОГО СТРЕСУ
Досліджено альгофлору сталагмітової печери Сефунім в околицях м. Хайфа (Ізраїль). Виявлено 69 видів водоростей із відділів Cyanoprokaryota (45), Chlorophyta (15), Bacillariophyta (7), Xanthophyta (2). Тринадцать видів виявилися новими для альгофлори Ізраїлю. Синьозелені водорості переважали за видовим багатством у всіх систематичних категоріях. Відмічено різке зменшення кількості видів водоростей при переході від освітленого входу в печеру до першого залу – від 46 до 26, що підтверджує пріоритетне значення фактора освітленості для видового багатства альгофлори. Всередині печери зафіксовано збільшення частки осцилаторіальних нитчаток у внутрішньому залі на тлі скорочення числа видів хроококальних, у евкаріотичних водоростей зміни відбулися на рівні відділів – у внутрішньому темному залі печери із флористичного спектра зникають жовтозелені, Chlorophyta поступаються діатомовим другим місцем по видовому багатству. Як показав проведений аналіз, видове та систематичне різноманіття діатомових водоростей більше залежало від наявності додаткового зволоження, ніж від рівня освітленості. Встановлено, що на склад альгоугруповань впливають інтенсивність світла, ступінь зволоженності та характер субстрату.
Ф.Б. Шкундіна, Р.Р. Турьянова
ФІТОПЛАНКТОН ВОДОЙМ М. УФИ (БАШКОРСТАН, РОСІЯ)
В фітопланктоні водойм м. Уфи виявлено 306 видів і різновидностей водоростей, які належать до 106 родів, 55 родин, 30 порядків, 14 класів і 8 відділів. В ріках за біомасою домінували діатомові водорості. За чисельністю в ріках Білій, Сутолоці, Шугурівці домінували Chlorophyta і Cyanophyta, в р. Уфі – Bacillariohyta (2003 р.) і Chlorophyta (2004 р.). Пік чисельності фітопланктону в ріках спостерігали в червні-липні, а біомаси – в липні-серпні. В оз. Архимандритське переважали Bacillariophyta і Cyanophyta, в оз. Кустареське – Bacillariophyta, Cyanophyta і Chlorophyta. Максимальні значення чисельності і біомаси водоростей спостерігали в липні. Найчастіше в фітопланктоні домінували Synedraulna (9 водойм), Stephanodiscushantzschii і Ceratiumhirundinella (4 водойма). Еколого-флористичний аналіз показав, що в складі водоростей переважають космополіти, індиференти по відношенню до галобності і рН, еврисапроби. Розподіл індикаторних видів і середні значення індексу сапробності Пантле-Букка вказують на b-мезосапробну зону. За структурою домінування найбільша схожість виявлена в ріках Біла і Уфа, що пов’язано зі значним антропогенним забрудненням.
І.І. Васильєва-Краліна, В.О. Габишев
ТАКСОНОМІЧНА СТРУКТУРА ВОДОРОСТЕЙ ЗАЛИВНИХ ПОЙМЕННИХ ОЗЕР СЕРЕДНЬОЇ ЛЄНИ (ЯКУТІЯ, РОСІЯ)
Вперше досліджено водорості заливних пойменних озер басейну р. Лєни. Зроблено порівняльний аналіз таксономічної структури водоростей пойменних озер, озер надпойми і середньої ділянки р. Лєни. Пік видового різноманіття водоростей досліджуваних пойменних озер зареєстровано в період максимального прогрівання води в кінці липня – на початку серпня. Виявлена висока ступінь схожості видового складу водоростей пойменних озер і р. Лєни, що пов’язано з заносом водоростей з ріки під час повеней. Ступінь схожості складу водоростей досліджуваних озер і озер надпойменної тераси середньої ділянки Лєни низька.
Г.М. Паламар-Мордвинцева, І.П. Шиндановіна, О.П. Бєлоус
ВИДОВЕ І ТАКСОНОМІЧНЕ РІЗНОМАНІТТЯ DESMIDIALES ШАЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ (УКРАЇНСЬКЕ ПОЛІССЯ)
Наведено результати дослідження Desmidiales трьох озер (Світязь, Луки, Пісочне) Шацького природного національного парку. Виявлено 132 види Desmidiales, що віднесені до двох родин і 17 родів. З них вперше для даного регіону приводяться 26 видів (в т.ч. Cosmarium constrictum Delp., C. cf. dorsitruncatum (Nordst.) West, C. infirmum Gronbl., Euastrum pectinatum Breb. ex Ralfs і Staurastrum neglectum W. et G.S. West є новими для всієї України).
М.С. Куликовський
ВИДИ РОДУ BORY S. STR. (BACILLARIOPHYTA) В СФАГНОВИХ БОЛОТАХ ПРИВОЛЗЬКОЇ ВИСОЧИНИ І ПОЛІСТОВО-ЛОВАТСЬКОМУ МАСИВІ (РОСІЯ)
В досліджуваних болотах Приволзької височини (Пензенська обл.) і Полістово-Ловатському сфагновому масиві (Новгородська обл., Рдейський державний природний заповідник), які раніше не вивчалися в альгологічному відношенні, виявлено 33 види Navicula Bory s. str., з яких 8 визначені тільки до роду. Всі виявлені види супроводжуються оригінальними мікрофотографіями.
В.А. Габишев
ФІТОПЛАНКТОН ВОДОЙМ БАСЕЙНУ СЕРЕДНЬОЇ Р. ЛЄНИ В РАЙОНІ ЗАПЛАНОВАНОГО НАФТОПРОВОДУ (ЯКУТІЯ, РОСІЯ)
У планктоні 12 водойм басейну середньої Лєни, які знаходяться в районі запланованого нафтопроводу Східний Сибір – Тихий океан, виявлено 125 видів водоростей. У флористичному і еколого-географічному плані фітопланктон має типові риси водоростевих угруповань північних водойм. Щодо кількісного розвитку фітопланктону, то ці водойми характеризуються як оліготрофні. Виявлено особливості складу і розподілу фітопланктону досліджуваних водойм, пов’язані з їхніми гідрологічними і географічними умовами. Отримані дані є основою для створення бази біомоніторингу в умовах зростання техногенного навантаження на водні екосистеми басейну середньої Лєни.
№2 (2009)
Г.М. Паламар-Мордвинцева, П.М. Царенко
МІСЦЕ І ЗНАЧЕННЯ CHARALES В СИСТЕМІ ОРГАНІЧНОГО СВІТУ
Обговорюється еволюція поглядів щодо місця й значення харових водоростей (Charales) в системі органічного світу. Розглядаються класифікація, співвідношення з іншими групами водоростей і наземними рослинами, значення молекулярно-генетичних досліджень для визначення ролі харових водоростей в походженні наземних рослин.
В.А. Сілкін, Л.А. Паутова, А.С. Микаелян
РІСТ КОККОЛІТОФОРИДИ EMILIANIA HUXLEYI (LOHM.) HAY ET MOHL. В ПІВНІЧНО-СХІДНІЙ ЧАСТИНІ ЧОРНОГО МОРЯ, ЛІМІТОВАНИЙ КОНЦЕНТРАЦІЄЮ ФОСФОРУ
Встановлено, що основним фактором, який визначає рівень кількісного розвитку кокколіто-фориди Emilianiahuxleyi (Lohm.) Hay et Mohl. на шельфі північно-східної частини Чорного моря, є концентрація фосфору. Реакція фітопланктонного угруповання на одночасне надходження азоту і фосфору залежить від видової структури домінант. Наявність діатомових у складі домінуючого комплексу видів вихідної культури після внесення елементів живлення призводить до абсолютного домінування цих водоростей завдяки їх більш високим продукційним властивостям. Лімітування по азоту і фосфору збільшує швидкість деградації клітин кокколітофорид з 0,08 до 0,20 діб-1.
В.В. Трофімова, П.Р. Макаревич
ДОБОВА ДИНАМІКА ХЛОРОФІЛУ A ФІТОПЛАНКТОННОГО УГРУПОВАННЯ ЕСТУАРНОЇ ЗОНИ КОЛЬСЬКОЇ ЗАТОКИ (БАРЕНЦЕВЕ МОРЕ)
Досліджена добова динаміка концентрації хлорофілу a фітопланктона в естуарній зоні Кольської затоки (Баренцеве море) в період трьох гідрологічних сезонів (в умовах різної тривалості дня і припливно-відпливних явищ). Виявлено два типи короткоперіодної динаміки вмісту даного пігменту. Перший, зареєстрований в весняний і зимовий гідрологічні сезони, являв собою добові коливання концентрації хлорофілу a в поверхневому шарі з максимами в нічний період повної темноти при мінімальних швидкостях припливних течій. Другий спостерігався влітку, в умовах максимального впливу припливних явищ, і характеризувався ритмічними коливаннями концентрації пігменту в пелагіалі протягом доби у відповідності з періодами малих і повних вод припливно-відпливного циклу.
О.М. Виноградова, Т.І. Михайлюк
АЛЬГОФЛОРА ПЕЧЕР ТА ГРОТІВ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ "ПОДІЛЬСКІ ТОВТРИ" (УКРАЇНА)
В результаті дослідження водоростей печер та гротів НПП „Подільскі Товтри” виявлено 86 видів (87 внутрішньовидових таксонів) з відділів: Cyanoprokaryota – 35; Chlorophyta – 35; Streptophyta – 3; Xanthophyta – 5; Eustigmatophyta – 2; Bacillariophyta – 7, з яких 56 видів вперше наводяться для даної території, 8 видів – нові для України, ще 8 є рідкісними та цікавими з флористико-таксономічної точки зору. В гротах (67 видів), як екологічно більш комфортних місцезростаннях, переважали зелені водорості – 49-58 % видового складу, тоді як цианопрокаріоти складали 11-29 %. Альгофлора печер (46 видів) характеризувалась меньшим видовим різноманіттям та значно вищою часткою ціанопрокаріот (40-70 % видового складу). Дослідження показали, що інтенсивність освітлення є ключовым фактором у розподілі водоростей в досліджуваних спелеооб’єктах. Систематична структура дослідженої альгофлори печер виявилась близькою до альгофлори інших печер Європи, особливо Угорщини. Порівняння альгофлори вапнякового та гранітного субстратів показало переважання на вапняках ціанопрокаріотів та представників зелених водоростей не тільки із властивого аерофітним біотопам класу Trebouxiophyceae, а також видів Chlorophyceae з аерофітно-грунтовою приуроченістю, що пов’язано з фізико-хімічними властивостями вапняку – значною пористістю та вологоутримуючою здатністю, високим рН.
Г.Г. Лілицька
ЗИГНЕМАТАЛЬНІ ВОДОРОСТІ (ZYGNEMATALES, STREPTOPHYTA) М. КИЄВА ТА ЙОГО ОКОЛИЦЬ
В результаті досліджень альгофлори малих водойм м. Києва та його околиць знайдено 14 видів зигнемових водоростей, представлених 18 формами (Spirogyra – 12 видів, Zygnema – 2 види). Загальний список зигнематальних водоростей околиць м. Києва за літературними та оригінальними даними містить 34 види (42 форми): Spirogyra – 31 вид (39 форм), Mougeotia – 1 вид, Zygnema – 2 вида). Один вид (Spirogyra pseudowoodsii V. Poljansk.) і одна форма (S. maxima (Hass.) Wittr. f. woronoichinia V. Poljansk.) є новими для флори України. Наведено морфологічні особливості київських популяцій, представлено оригінальні рисунки.
О.В. Герасимова
CYANOPROKARYOTA ВОДОЙМ ДНІПРОВСЬКО-ОРІЛЬСЬКОГО ПРИРОДНОГО ЗАПОВІДНИКА (УКРАЇНА)
Видовий склад Cyanoprokaryota водойм Дніпровсько-Орільського природного заповідника нараховує 120 видів (124 вн. такс.), що відносяться до 33 родів, 13 родин, 3 порядків та 2 класів. Найбільша кількість видів – 115 (119 вн. такс.) виявлена у заплавних водоймах, при цьому у пов'язаних з руслом водоймах – 101 (105), в ізольованних – 54. Видове різноманіття синьозелених водоростей інших типів водойм значно нижче. Досліджена сезонна динаміка розвитку Cyanoprokaryota. У весняний період відмічено 44 види (45 вн. такс.), у літній – 102 (106), в осіній – 55. Виявлені види, а саме Pannusleloupii (Kuff.) Hindak – новий вид для флори України, Baculariavermicularis (Fedor.) Komarek et Anagn. і Tolypothrix distorta Kutz. – нові для флори степової зони України, а також Chroococcuscohaerens (Breb.) Nageli, Oscillatoriaredekei Goor і Nostocentophytum Born. et Flah., є рідкісними для флори степової зони України.
О.В. Борисова, О.О. Орлов
ХАРОВІ ВОДОРОСТІ (CHARALES) ЖИТОМИРСЬКОГО ПОЛІССЯ (УКРАЇНА)
Наведено результати вивчення видового складу харових водоростей (Charales) Житомирського Полісся. Виявлено дев’ять видів, які відносяться до родів Chara L. (5) і Nitella C. Agardh (4). Показано, що на досліджуваній території найчастіше зустрічаються рідкісні види Ch. delicatula C. Agardh, N. flexilis(L.) C. Agardh, N. mucronata (A. Braun) Miq. in H.C. Hall, занесені до Червоного списку Charales України, і значно рідше Ch. contraria A. Braun ex Kutz., Ch. fragilis Desv. in Loisel., Ch. vulgaris L., широко розповсюджені в Україні. Вперше для Житомирського Полісся наводяться Ch. aspera Dethard. ex Willd. и N. gracilis (Sm.) C. Agardh. Підтверджена для даної території (після 1972 р.) знахідка N. capillaris (Krock.) J. Groves et Bull.-Webst. Зроблено порівняння видового складу Charales Житомирського Полісся з Charales Волинського і Київського Полісся.
В.П. Герасим’юк, Н.В. Герасим’юк
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИДОВОГО СКЛАДУ ВОДОРОСТЕЙ ПРИДУНАЙСЬКИХ ОЗЕР (УКРАЇНА)
Проведено порівняльне вивчення видового складу водоростей придунайських озер, в яких виявлено 196 мікроскопічних видів, які належать до 73 родів, 46 сімейств, 22 порядків, 9 класів і 5 відділів. Вперше для придунайських водойм наведено 30 видів водоростей, один вид Navicula alineae L.-B. – для України.
О.В. Коваленко, О.А. Кислова
НОВІ І РІДКІСНІ ДЛЯ УКРАЇНИ ВИДИ CYANOPHYTA (CYANOPROKARYOTA)
Наведено описання і рисунки 8 нових для України видів Cyanophyta (Gloeocapsa violascea (Corda) Rabenh., Gloeocapsa biformis Ercegovic, Gloeocapsopsis polyedrica (Ercegovic) Komarek et Anagn., Chroococcus pallidus (Nageli) Nageli, Chroococcus turicensis (Nageli) Hansg., Chroococcus spelaeus Ercegovic, Pseudocapsa dubia Ercegovic, Leptobasis tenuissima (W. et G.S. West) Elenkin і 3 вида Cyanophyta (Gloeocapsa sanguinea (C. Agardh) Kutz., Gloeocapsopsis cyanea (Krieger) Komarek et Anagn., Gloeocapsopsis pleurocapsoides (Novacek) Komarek et Anagn., нових для України в цілому.
М.Л. Віс, Д.А. Капустін
BATRACHOSPERMUM KERATOPHYTUM BORY EMEND. R.G. SHEATH, M.L. VIS ET K.M. COLE – НОВА ДЛЯ УКРАЇНИ ЗНАХІДКА ПРІСНОВОДНИХ ЧЕРВОНИХ ВОДОРОСТЕЙ
Повідомляється про знахідку нового для України виду прісноводних червоних водоростей Batrachospermum keratophytum Bory emend. R.G. Sheath, M.L. Vis et K.M. Cole. Наводиться його систематичне положення, опис і місцезнаходження на території України.
П.М. Царенко, С.П. Вассер, Н.В. Кондратьєва
АЛЬГОЛОГІЧНОМУ ПІДРОЗДІЛУ ІНСТИТУТУ БОТАНІКИ ІМ. М.Г. ХОЛОДНОГО НАН УКРАЇНИ – 75 РОКІВ
Висвітлюються питання становлення і розвитку альгологічного підрозділу (відділу/ лабораторії) Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України за 75 років існування. Визначено основні напрямки і досягнення його наукових робіт, а також плани подальшого розвитку фікологічних досліджень.
№3 (2009)
С.І. ГЕНКАЛ, А.Е. КУЗЬМІНА, Г.І. ПОПОВСЬКА
До морфології і таксономії Stephanodiscus inconspicuus (Bacillariophyta)
Досліджено морфологічні особливості панцира Stephanodiscus inconspicuus (Bacillariophyta). Виявлено значну їхню мінливість, що дозволило розширити діагноз виду і звести до нього в синоніміку Crateriportula inconspicuus (Makarova et Pomazkina) Flower Hakansson.
А.А. БЄГУН, Л.І. РЯБУШКО, А.Ю. ЗВЯГІНЦЕВ
Склад і кількісні характеристики мікроводоростей перифітону акваторій затоки Петра Великого (Японське море, Росія)
В перифітоні експериментальних пластин, експонованих в літньо-осінній період в двох бухтах, різних за ступінню трофності вод Японського моря (екстремально-евтрофної бухти Золотий Ріг і помірно-евтрофної бухти Сухопутна), виявлено 73 види і внутрішньовидових таксона водоростей, що належать до відділів Bacillariophyta (66 видів і ввт.), Dinophyta (5) і Chlorophyta (2). З них в б. Золотий Ріг відмічено 48 видів, в б. Сухопутна – 66. В обох акваторіях налічується 40 загальних видів. Вперше для російських вод Японського моря вказано діатомові водорості: Amphora caroliniana Giffen, Falcula media Voigt var. subsalina Proschk.-Lavr., Gyrosigma tenuissimum (W. Sm.) Griff. et Henfr. і Nitzschia hybrida f. hyalina Proschk.-Lavr. Щільність мікроводоростей в 3 рази, а біомаса в 5,5 раза в б. Золотий Ріг нижчі, ніж в б. Сухопутна. В екстремально-евтрофній акваторії щільність мікроводоростей варіює від 0,1 до 19,4 млн кл•м2, а біомаса – від 0,18 до 9,6 мг•м-2; значення індексів видового різноманіття (H) і вирівнюваності (е) для угруповань діатомових водоростей дорівнюють: Н = 1,71 і е = 1,76, в помірно-евтрофній акваторії – від 0,6 до 23,9 млн кл•м-2, біомаса – від 1,96 до 49,2 кл•м-2; Н = 0,41 і e = 0,51.
С.Ф. КОМУЛАЙНЕН, С.І. ГЕНКАЛ
Матеріали до флори Bacillariophyta прикордонної ріки Пасвік (Патсойки, Мурманська обл., Росія). 1. Сеntrophyceae
В результаті альгологічних досліджень фітопланктону найбільшої ріки Північної Фенноскандії – р. Пасвік виявлено 17 видів і різновидностей Bacillariophyta (Centrophyceae). З них за таксономічним різноманіттям домінують представники роду Aulacoseira. Виявлено рідкісні для флори Росії види: Aulacoseira distans var. nivaloides (Camburn) Siver et Kling, A. lacusctris (Grunow) Krammer і новий вид Brevisira arentii (Kolbe) Krammer. Список видів центричних діатомових водоростей басейну Білого моря розширено з 35 до 43.
Ю.С. ШЕЛЮК, Н.Н. КОРНІЙЧУК
Таксономічне різноманіття водоростевих угруповань р. Тетерів (Україна)
Представлено результати досліджень таксономічного різноманіття фітопланктону, фітомікроепіфітону і фітомікроепілітону р. Тетерів від витоку до впадіння в Київське водосховище, включаючи зарегульовані ділянки ріки і деякі притоки. Ідентифіковано 692 види, представлені 871 внутрішньовидовим таксоном, враховуючи ті, що містять номенклатурний тип виду. В цілому у річці домінують зелені, діатомові, евгленові водорості із значною часткою синьозелених. Встановлено високу видову подібність між фітомікроепілітоном і фітомікроепіфітоном.
Б. ЗАРЕЇ-ДАРКІ
Альгофлора річок Ірану
Досліджено альгофлору річок Ірану. Виявлено 891 вид водоростей (1040 внутрішньовидових таксонів) з 8 відділів. З них: Cyanophyta – 111 (120 ввт), Euglenophyta – 70 (87), Chrysophyta – 11 (15), Xanthophyta – 32 (32), Bacillariophyta – 413 (511), Dinophyta – 26 (30), Cryptophyta – 6 (6), Chlorophyta – 222 (239 ввт). Наведено дані про спектри провідних угруповань і родів. Зроблено аналіз складу водоростей в екологічному відношенні. У фітопланктоні виявлено 473 види водоростей (525 ввт), у фітобентосі – 845 (984 ввт), у перифітоні – 176 видів (194 ввт).
М.С. КУЛИКОВСЬКИЙ
Новий вид роду Tabellaria Ehr. (Bacillariophyta) з трьохпроменевою симетрією
Описано новий для науки вид Tabellaria stellata Kulikovskiy sp. nov. Для цього таксону харак-терна наявність трьохпроменевої симетрії, раніше невідомої для роду Tabellaria stellata Kulikovskiy sp. nov. За своїм загальним абрисом T. stellata подібна до Fragilaria reicheltii (Voigt) Lange-Bert.
Т.В. ДОГАДІНА, А.Б. ГРОМАКОВА, О.С. ГОРБУЛІН
Нова знахідка представника Rhodophyta з р. Сіверський Донець (Україна)
Наведено відомості про першу для Лівобережної України знахідку представника реофільних прісноводних Rhodophyta – Thorea hispida (Thore) Desvaux. Приводиться детальний опис і мікро-фотографії зразків, знайдених в 2007 і 2008 рр. Фіксований матеріал і гербарні зразки інсеровано до фондів Гербарію Харківського національного університету (CWU).
В.О. ГАБИШЕВ
Прилад для концентрування фітопланктону під тиском
Запропонована проста, надійна конструкція пристрою для концентрування фітопланктону під тиском. Перевага даної конструкції – доступність вихідних матеріалів і простота виготовлення, яка не потребує спеціальних технічних знань і навичок. Перевага приладу – його компактність, відсутність крихких елементів із скла, можливість застосування в польових умовах.
Л.М. БУХТІЯРОВА
Функції та функціональна морфологія панцира Bacillariophyta
Зроблено висновок про поліфункціональну роль більшості структурних елементів панцира в життєдіяльності клітини диатомової водорості на підставі даних про функції панцира діатомових водоростей, отриманих в результаті досліджень в області нанотехнологій. Пропонується концепція підходу до функціональної морфології панцира Bacillariophyta і ревізії термінології, яка використовується при описуванні його морфологічних структур. Сформульовано поняття базисного елемента, db-елемента і функціональної одиниці, df-морфи, панцира діатомової водорості. В світлі функціональної морфології розглядаються деякі універсальні структури панцира – вірга, ваймін, велум, ареола, штрих.
№4 (2009)
О.А. ЛІСОВСЬКА, О.В. СТЕПАНЬЯН
Різноманіття макроводоростей прибережжя Таманського півострова в літній період (Росія)
В прибережній зоні Таманського п-ва в літній період знайдено 62 види макроводоростей, з них Chlorophyta – 24 види (38,7 %), Phaeophyta – 6 видів (9,7 %), Rhodophyta – 32 види (51,6 %). Відмічена перевага однорічних і бореально-тропічних видів при незначній присутності багаторічних видів.
О.В. ГЕРАСИМОВА, Г.Г. ЛІЛІЦЬКА, П.М. ЦАРЕНКО
Водорості водойм природного заповідника «Медобори» (Україна)
У водоймах природного заповідника «Медобори» (Тернопільська обл.) виявлено 189 видів (201 ввт) водоростей. З них 170 видів (181 ввт) приводяться вперше для території заповідника. За видовим складом в водоймах заповідника переважали Chlorophyta (25,93 %), Cyanoprokaryota (23,28 %), Bacillariophyta (22,22 %) та Euglenophyta (16,40 %). Найбільше видове багатство характерно для рік (113 видів, 120 ввт), ставків (91 вид, 99 ввт) і ефемерних водойм (62 види, 67 ввт). Найбіднішими виявилися струмки – тільки 4 види. Серед знайдених водоростей 6 видів і 1 форма є рідкісними для флори України, в т.ч. 3 види і 1 форма – новими для флори лісостепової зони України.
П.Д. КЛОЧЕНКО, І.Ю. ІВАНОВА
Особливості видового різноманіття фітопланктону притоків Дніпра
Наведено узагальнені літературні, а також оригінальні дані про видове різноманіття і таксономічну структуру планктонних водоростей 16 притоків середньої і нижньої частини Дніпра, а саме: рік Прип’ять, Уж, Тетерев, Здвиж, Ірпінь, Десна, Либідь, Стугна, Красна, Трубіж, Рось, Росава, Супой, Ворскла, Інгулець і Висунь. Встановлено, що в досліджуваних водних об’єктах фітопланктон представлено 811 видами і 924 внутрішньовидовими таксонами, які відносяться до 9 відділів, 16 класів, 45 порядків, 96 сімейств і 209 родів.
М.Д. ЖЕЖЕРА
Chlorophyta деяких водойм Лівобережного Полісся (Україна)
Приводяться дані про різноманіття зелених водоростей боліт і торфяних кар’єрів Лівобережного Полісся. Виявлено 211 видів (226 ввт) водоростей, які відносяться до 6 класів, 15 порядків, 29 сімейств і 79 родів. Вперше для досліджуваної території наведено 30 видів, 4 з них (Cosmarium dorsitruncatum (Nordst.) West, Cosmocladium perissum Roy et Biss., Staurastrum subaciculiferumHirano и Xanthidium antilopaeum (Breb.) Kutz. var. triquetrum Lund.) – нові для території України.
С.І. ГЕНКАЛ, О.В. БАБАНАЗАРОВА, Г.Д. ХАФФНЕР
Нові дані до флори діатомових водоростей (Centrophyceae) озера Ері (Канада, США)
Дослідження фітопланктону озера Ері за допомогою скануючої електронної мікроскопії дозволило виявити нові для флори озера центричні діатомові водорості видового і родового рангу (11), уточнити систематичне положення ряду видів, різновидностей і розширити таксономічний спектр Centrophyceae озера до 44 видів і 11 родів. Поява у фітопланктоні комплексу Cyclotella ocellata – Stephanodiscus niagarae свідчить про зниження трофії озера.
Н.П. МАСЮК, Л.П. ЯРМОШЕНКО
Нова знахідка в Україні виду Volvox polychlamys Korsch. (Volvocales, Chlorophyta, Viridiplantae)
Вперше наведено оригінальні мікрофотографії суперечливого виду Volvox polychlamys Korsch. і опис локальної популяції цього виду з Київського водосховища. Поповнено дані про його екологію. Відмічено схожість будови клітинних покровів V. polychlamys і одноклітинних фітомонад роду Vitreochlamys Batko, обговорюються їхні можливі родинні зв’язки.
О.А. НІКІТІНА, Ф.Б. ШКУНДІНА
Виділення індикаторних видів автотрофного бентосу водотоків м. Стерлитамака (Росія)
Використано деякі підходи флористичної класифікації для виділення індикаторних видів автотрофного бентосу водотоків на території м. Стерлитамака в період з вересня 2005 р. до квітня 2008 р. В ріках Біла, Ашкадар, Стерля, Ольхівка і джерелі виявлено 267 видів і внутрішньовидових таксонів водоростей з 88 родів, 28 порядків, 13 класів і 7 відділів. За розподіленням видів водоростей ціанопрокаріот за зонами сапробності чітко вирізнялися дві групи водойм: 1-а група включала ріки Білу, Ашкадар і Стерля, де домінували b-мезосапроби, і 2 група – р. Ольхівку і джерело, де переважали олігосапроби. Під час обробки водоростей були виділені три угруповання з трьома варіантами. Угруповання Achnanthes lanceolata – Pinnularia viridis включало види (28), розповсюджені в ріках Білій, Ашкадар і Стерлі. Воно поєднало ціанобактеріально-водоростеві ценози, які формуються на ділянках антропогенної деградації. Всередині нього виділено 3 варіанта: 1. Aphanothece elabens (22 вида), розповсюджені в р. Білій; 2. Trachelomonas hispida – в р. Ашкадар (19); 3. Phacus pyrum – в р. Стерлі (10). Угруповання Navicula lacustris – Amphora ovalis var. gracilis (13 видів) р. Ольхівки і Cyclotella bodanica – Gyrosigma attenuatum (13 видів) джерела включало види, що трапляються в більш холодній, швидкоплинній воді на незначній глибині.
Н.А. ДАВИДОВИЧ
Тенденції в розвитку репродуктивної біології Bacillariophyta
Висвітлюються питання репродуктивної біології діатомових водоростей – напряму в біології, що стосується таких фундаментальних тем, як статеве відтворення, життєві цикли, системи схрещування, закономірності визначення і наслідування статі і т.д. В хронологічному плані показано тенденції в розвитку репродуктивної біології, акцентовано увагу на проблеми, що потребують свого вирішення. Підкреслена роль прийомів і методів репродуктивної біології у визначенні міжвидових меж; доцільність використання методів схрещування в сукупності з молекулярно-біологічними методами. Зроблено аналіз кількості публікацій з репродуктивної біології діатомових за минулі півтора століття.
С.Ю. САДОГУРСЬКИЙ, А.В. ЄНА, Т.В. БЄЛІЧ, С.О. САДОГУРСЬКА
Про номенклатуру Ceramium rubrum (Rhodophyta)
Аналізуються номенклатурні проблеми, пов'язані з цитацією видової назви Ceramium rubrum auctorum. Показано, що правильною назвою даного таксону слід вважати C. virgatum Roth.
№1 (2008)
Волошко Л.М., Плющ А.В., Тітова Н.М.
ТОКСИНИ ЦІАНОБАКТЕРІЙ (CYANOBACTERIA, CYANOPHYTA).
Обговорюються проблеми різноманіття токсинів ціанобактерій (Cyanobacteria, Cyanophyta), а також питання, пов'язані з генетичною регуляцією їхнього біосинтезу, впливом факторів середовища на токсиноутворення, біодеградацію і роль токсинів у природі. Особлива увага приділяється біологічно активним сполукам, які становлять загрозу для людей та тварин і є цікавими для медицини, як джерело різноманітних фармацевтичних препаратів.
Гуд М.Дж.П., Сешикала Д., Сингара Чаря М.А.
АНТИБАКТЕРІАЛЬНА АКТИВНІСТЬ І БІОХІМІЧНИЙ СКЛАД ДЕЯКИХ ПРІСНОВОДНИХ ВОДОРОСТЕЙ РІКИ ГОДОВАРІ (ІНДІЯ)
Представлено результати скринінгу 24 різних видів прісноводних водоростей щодо їх антибактеріальної активності і наявності біологічно активних сполук. В якості тест-об'єктів використовували два грампозитивних і чотири грамнегативних види бактерій. Максимальна антибактеріальна активність була характерна для метанольних екстрактів, мінімальна – для водних. Максимальна активність (14 мм) виявлена у екстрактів представників Nostoc Vauch. ex Born. et Flah., Lyngbya Ag., Mougeotia Ag. та Pithophora Wittr. Грампозитивні бактерії були більш чутливими, ніж грамнегативні. Виявлено наступні біологічно активні речовини, з якими, мабуть, зв'язана антибактеріальна активність досліджуваних екстрактів: танини і феноли у 13 водоростевих видів, стероїди – у 11, флавоноїди – у 5 і сапоніни – у 8 водоростей. Найбільша кількість хлорофілу а виявлена у Ulothrix Kutz. (5,6 мг/г), найменша – у Tolypothrix Vauch. ex Born. et Flah. (0,5 мг/г). Найбільша кількість хлорофілу b виявлена у Vaucheria DC (4,2 мг/г), найменша – у Cylindrospermum Vauch. ex Born. et Flah. (0,6 мг/г). Найбільша кількість каротиноїдів знайдена у Ulothrix (5,6 мг/г), найменша – у Tolypothrix і Oscillatoria Vauch. ex Gom. (0,6 мг/г). Кількість білку коливалася в межах 4-20% з максимумом у Cylindrospermum (20%) та мінімумом у Hydrodiction Roth (4%). Кількість вуглеводів становила 14-35% з максимумом у Mougeotia (35%) і мінімумом у Tolypothrix (14%). Можливість використання фармакологічної активності і біологічно активних сполук досліджуваних водоростей є досить високою.
Н.К. Шарма, С. Сінгх, Р. Байпай, А.К. Раі.
ВПЛИВ ТОКСИНІВ NOSTOC MUSCORUM AG. EX BJRN. ET FLAH. НА ВЕРХНІ ДИХАЛЬНІ ШЛЯХИ МИШЕЙ
Введення в черевну порожнину 10 мкл сирої витяжки Nostoc muscorum Ag. ex Born. et Flah. виявилося фатальним для лабораторного штаму AKR самця миші через 4 год. Вага тіла, поведінка і гістологічні ознаки (некроз клітин печінки), біохімічні тести (інгібування протеїн фосфатази) свідчать про наявність в сирій витяжці мікроцистинів. Оскільки ціанобактерія була аерофільного походження, її також вводили миші інтранозально. Введення дози 10 мкл сирого екстракту через 6 год. призводило до тяжких морфологічних деформацій слизової носу тварини. Присутність протеїн фосфатаз 1 і 2А в тканинах трахеї підтвердила чутливість тканин верхніх дихальних шляхів до мікроцистинів. Але, завдяки надходженню незначної кількості токсинів дихальні тканини постназальної порожнини тварини не були ушкоджені. Це свідчить про важливе значення шляхів надходження токсинів до організму.
Михайлюк Т.І., Каменир Ю., Попова А.Ф., Кемп Р.Б., Дубинський Ц.
ВПЛИВ АНТРОПОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ НА ФІТОПЛАНКТОН КАНІВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА (УКРАЇНА). 1. ДИНАМІКА ФІТОПЛАНКТОНУ НА СТАНЦІЯХ З РІЗНИМ РІВНЕМ ЗАБРУДНЕННЯ
Досліджено структури фітопланктону двох пунктів річкової частини Канівського водосховища з різним рівнем забруднення: ст. 1 – в порівняно чистому районі Дніпра, ст. 2 – в гирлі притоку Дніпра, р. Сирець, забрудненої мінеральними і органічними речовинами з міських стоків. Динаміка фітопланктону була оцінена шляхом визначення його біомаси, чисельності і площі клітинної поверхні (B, N і S відповідно) на основі моніторингу даних, зібраних протягом 24 місяців на обох станціях. Досліджувані пункти характеризувалися різним видовим складом фітопланктону і суттєво різною річною динамікою. Криві динаміки B, N і S фітопланктону на ст. 1 характеризувалися регулярними і передбачуваними піками в літній період, сформованими однаковим комплексом видів водоростей. Такий самий тип графіків для ст. 2 демонстрував 3-4 піки на рік, сформовані зовсім різними групами водоростей протягом різних періодів. Крім того, водорості-індикатори високих зон сапробності, а також ті, що характеризуються високою питомою площиною поверхні клітин, часто спостерігалися на ст. 2. Ці види були відсутні або розвивалися в невеликій кількості у фітопланктоні ст. 1, що свідчить про дестабілізацію екосистеми на ст. 2 в результаті впливу забрудненої води з р. Сирець на фітопланктон Канівського водосховища.
Дубовик І.Є., Кіреєва І.Є., Закірова З.Р., Кліміна І.П.
МАКРОСКОПІЧНІ РОЗРОСТАННЯ ВОДОРОСТЕЙ І МІКСОМІЦЕТИ, ЩО ЇХ СУПРОВОДЖУЮТЬ
Вивчено консортивні зв'язки автотрофних (водорості) і гетеротрофних мікроорганізмів (міксоміцети), що мешкають на поверхні ґрунту і корі дерев.
Герасим'юк В.П.
ВОДОРОСТІ ПРИБЕРЕЖНИХ ВОД І ВНУТРІШНІХ ВОДОЙМ О-ВА ГАЛІНДЕЗ (АРХІПЕЛАГ АРГЕНТИНСЬКІ О-ВИ, АНТАРКТИКА)
Представлено результати обробки 34 альгологічних проб з прибережних вод і внутрішніх водойм о-ва Галіндез. Проби збирали в лютому-березні 2004 р. з поверхні таломів водоростей-макрофітів (Cystoseira neglecta, Sargassum sp., Undaria pinnatifida), раковин молюсків Nacella concinna, каміння, снігу і льоду. Виявлено 64 видових і внутрішньовидових таксона мікроводоростей, що належать 5 відділам. Діатомові водорості (56 видів) переважали за видовим складом над синьозеленими (4), зеленими (2), золотистими (1) і динофітовими (1). З них 51 вид знайдено у водах, які омивають острів, і 13 видів – на самому острові. Домінуючими видами в прибережних водах острова були Coscinodiscus radiatus, Odontella aurita і Thalassiothrix longissima, а на поверхні снігу і льоду острова зустрічалися Microcystis pulverea, Gleocapsa magma, Phormidium tenue, Aulacoseira islandica, Chlamydomonas nivalis і Monoraphidium antarcticus, які надають їм жовто-зеленого та червоного відтінку.
Хамад М.М.
АЛЬГОЛОГІЧНА БІОСТРАТИГРАФІЯ ДЕЯКИХ РАННЬОМІОЦЕНОВИХ ВІДКЛАДЕНЬ ПІВНІЧНО-СХІДНОЇ ПУСТЕЛІ (ЄГИПЕТ).
Відкладення раннього міоцену в Гебель Генефе (Північно-Східна пустеля) залягають серед олігоценових і еоценових відкладень. Вони складаються переважно з регресивних і трансгресивних змішаних кремнієво-карбонатних осадкових порід морських мілин. Літостратиграфічні ранньоміоценові відкладення представлені формацією Гарра, яка складається (зверху вниз) з чотирьох розрізів: Агруд, Садат, Номмат і Генефе. Були вивчені і описані два розрізи: Гебель Генефе і Гебель Агруд. В розрізах Садат і Генефе коралінові червоні водорості часто траплялися у вигляді фрагментів, скоринок і родонітів. Серед них зустрічалися великі й невеличкі форамінофори, корали, голкошкірі, двостулчасті молюски, черевоногі мшанки. Вивчені члени формації складаються з доломітизованих порід, утворених крупними і невеличкими уламками біологічного походження, включаючи родоліти до 3 см в діаметрі. В результаті дослідження виявлено 14 видів коралінових червоних водоростей. Із родів найбільш масово розвивався Lithophyllum, потім Mesophyllum spp., Lithothamnion spp. і Spongites spp. Вертикальний розподіл коралінових червоних водоростей у вивчених розрізах дозволив розділити ранньоміоценові відкладення на дві локальні коралінові водоростеві зони (знизу вверх): зону Lithophyllum ghorabi (в т.ч. Садат) і зону Mesophyllum iraqense (в т.ч. Генефе). Родоліти були досліджені за такими параметрами: розміри, форма, масивність, симетрія, форми росту водоростей, їх видове різноманіття, наявність епібіонтів або свердлячих форм. Ці показники відображають екологічні відмінності між двома досліджуваними розрізами. Порівняння популяцій родонітів виявило як загальні риси, так і значні відмінності. Популяції родолітів з Гебель Генефе формувалися в низькоенергетичних умовах і характеризуються пористими родолітами з високою первинною пористістю, траплянням епібіонтів, просвердленими і товстими таломами коралінових водоростей з більшою їх асиметрією. Навпаки, в Гебель Агруд популяція родонітів формувалася в високоенергетичних умовах морських мілин, і їй притаманні більш мобільні симетричні родоліти з тонкими кораліновими таломами, покритими епібіонтами.
Генкал С.І., Бондаренко Н.А., Поповська Г.І.
ПРО НОВОГО ПРЕДСТАВНИКА РОДУ DISCOSTELLA HOUK ET KLEE (BACILLARIOPHYTA) ІЗ ЗАБАЙКАЛЛЯ (РОСІЯ)
За результатами вивчення фітопланктону із оз. Нитчатка (Забайкалля) наводиться опис нового для науки дрібноклітинного виду роду Discostella Houk et Klee (Bacillariophyta).
№2 (2008)
Новікова І.П., Паршикова Т.В., Власенко В.В., Зубенко І.Б.
ЗМІНА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ КЛІТИН CHLAMYDOMONAS REINHARDTII DANG. В ПРИСУТНОСТІ БІХРОМАТУ КАЛІЮ В СЕРЕДОВИЩІ
Досліджено вплив K2Cr2O7 на ріст, фотосинтетичну активність і рухливість клітин зеленої водорості Chlamydomonas reinhardtii Dang. Встановлено, що клітини водорості чутливі до наявності K2Cr2O7 навіть при низьких її концентраціях. Визначено рівень летальних і сублетальних концентрацій K2Cr2O7 для її клітин.
Тупік Н.Д., Золотарьова О.К.
ІЗОФЕРМЕНТНИЙ СПЕКТР ПЕРОКСИДАЗИ CHLOROPHYTA.
Показано, що пероксидаза зелених водоростей (Chlorophyta) представлена багатьма молекулярними формами (МФ) як з широкою субстратною специфічністю, так і з чітко вираженою спорідненістю тільки з одним субстратом. У протококкових зелених водоростей виявлено більше число МФ з широкою субстратною специфічністю, ніж у більш просунутих в еволюційному відношенні багатоклітинних зелених водоростей. В інтегральних спектрах пероксидази зелених макролітів проявляється менше компонентів з широкою субстратною специфічністю порівняно з синьозеленими водоростями. На прикладі зелених водоростей простежується звуження субстратної специфічності з ускладненням організації організму. Ці дані свідчать про еволюційну значимість МФ ферментів і дозволяють розглядати їх як один з ланцюжків в біохімічних механізмах адаптації.
Кабіров Р.Р., Сафіулліна Л.М.
ОСОБЛИВОСТІ ЕКОЛОГІЇ І РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ОДНОКЛІТИННОЇ
ҐРУНТОВОЇ ВОДОРОСТІ EUSTIGMATOS MAGNUS (J.B. PETERSEN) HIBBERD (EUSTIGMATOPHYTA) В ПІВДЕННОМУ УРАЛІ (РОСІЯ)
На основі аналізу літературних і оригінальних даних обговорюються питання розповсюдження ґрунтової водорості Eustigmatos magnus (J.B. Petersen) Hibberd 1981, syn. Pleurochloris magna J.B. Petersen 1932 і її стійкості до різних екологічних факторів – природних і антропогенного походження.
Каменір Ю., Михайлюк Т.І., Попова А.Ф., Кемп Р., Дубинський Ц.
ВПЛИВ АНТРОПОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ НА ФІТОПЛАНКТОН КАНІВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА (УКРАЇНА). 2. ПОРІВНЯННЯ РОЗМІРНИХ СПЕКТРІВ
Здійснено порівняння структури фітопланктонних угруповань в двох ділянках Канівського водосховища, що характеризуються різним рівнем міського забруднення. Аналіз варіабельності структури для кількох типів розмірних спектрів, а саме розмірного спектру біомаси (BSS), нормалізованого розмірного спектру (NSS) та традиційного таксономічного розмірного спектру (TTSS) був проведений на основі моніторингу даних, зібраних протягом 24-місячного періоду на двох станціях Канівського водосховища (Україна). Станція 1 знаходиться в порівняно чистому районі русла Дніпра, тоді як станція 2 локалізована нижче, в гирлі р. Сирець, яка приймає стоки м. Києва. Обидві станції характеризувалися різним видовим складом та динамікою фітопланктону. Тоді як криві BSS були різні, річні криві NSS та TTSS мали схожий загальний вигляд, з деякими відмінностями, що проявлялися в тонкій структурі кожного спектру. Отримані показники TTSS, які характеризують стан фітопланктону порівняно чистого району водосховища та забрудненого стічними водами гирла р. Сирець, порівнюються з такими прісноводної чистої водойми, зокрема, озера Кіннерет (Ізраїль). Обговорюється вплив забруднення, що проявляється через деформації розмірних спектрів.
Помазкіна Г.В., Родіонова Е.В., Рушникова О.Ю.
МІКРОФІТОБЕНТОС ПІВДЕННОГО БАЙКАЛУ (РОСІЯ)
На основі багаторічних досліджень отримано кількісні показники мікрофітобентосу. Проаналізовано домінуючі структури угруповань, сезонні і міжрічні, а також зональні зміни чисельності і біомаси мікрофітобентосу в різних екологічних умовах П. Байкалу. Встановлено, що ці зміни визначаються зміною видового різноманіття структури угруповань водоростей, а також факторами середовища. Для сезонної динаміки чисельності і біомаси мікрофітобентосу характерна наявність весняного і літнього підйомів з переважанням останнього.
Харченко Г.В.
ОСОБЛИВОСТІ ВИДОВОГО СКЛАДУ ЕПІФІТНИХ ВОДОРОСТЕЙ ВОДОЙМ М. КИЄВА
В результаті досліджень, виконаних в 2005-2007 рр., виявлено 301 вид водоростей, представлених 326 внутрішньовидовими таксонами, враховуючі ті, що містять номенклатурний тип виду. Зроблено аналіз видового багатства водоростей-епіфітів з екологічних позицій.
Виноградова О.М., Дарієнко Т.М.
ВОДОРОСТІ АЗОВО-СИВАСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПАРКУ (УКРАЇНА)
Вперше вивчена альгофлора ділянок Азово-Сиваського національного природного парку за градієнтом засолення ґрунтів з рослинністю різних типів (дійсно-солончаковий, лучно-галофільний, засолені степи) або без вищої рослинності. Виявлено 92 види водоростей: Cyanoprokatyota – 49, Chlorophyta – 28, Bacillariophyta – 12, Xanthophyta – 2, Eustigmatophyta – 1. Синьозелені водорості переважали у вивчених місцезростаннях за кількістю виявлених видів, частотою трапляння і відносною рясністю. Найбагатшою виявилася альгофлора мокрих солончаків під розрідженою трав'яною і чагарниковою солончаковою рослинністю (70 видів). Встановлено, що зі збільшенням щільності трав'яного покриву і в наземних умовах, і в едафоні збільшується частка еукаріотичних водоростей, а також підвищується середня кількість видів на пробу. Виявлено 14 таксонів водоростей, які є новими або рідкісними для України. Серед них 7 видів синьозелених водоростей, 5 видів зелених і 2 види жовтозелених. Вперше в Україні жовтозелені водорості виявлено на засолених грунтах.
Кузьменко Л.В., Ігнатьєв С.М.
ВИДОВЕ РІЗНОМАНІТТЯ ФІТОПЛАНКТОНУ У ВОДАХ БІЛЯ АРГЕНТИНСЬКИХ ОСТРОВІВ (АНТАРКТИКА)
Наведено результати дослідження видового різноманіття фітопланктону вод архіпелагу Аргентинські острови (Антарктика). Вперше отримано відомості про сезонну змінюваність видового складу, виділено домінуючі види, групи водоростей і терміни їх масової вегетації. У водах архіпелагу виявлено 151 вид (157 вн. такс.) мікроводоростей, які відносяться до 8 відділів. Провідне місце за числом видів – 95 (101 вн. такс.) займали Bacillariophyta, значно менше (34) було Dinophyta, решта відділів були представлені 1-8 видами. Найбільше видове різноманіття фітопланктону спостерігалося весною і на початку літа. Протягом року виявлено три максимуми розвитку фітопланктону, які припадають на весняно-літній період за рахунок «цвітіння» в жовтні Phaeocystis pouchetii, в листопаді-грудні – діатомових з родів Fragilariopsis, Achnanthes і Corethron. Третій максимум розвитку фітопланктону обумовлено масовим розвитком в середині січня флагеллят Cryptomonas sp., Pyramimonas sp. і дрібних джгутикових. Зміна переважаючих в планктоні видів, їхня кількість і розмірна структура відповідають I-III стадіям весняно-літньої сукцесії. Восени і на початку антарктичної зими, коли вегетація фіто-планктону поступово згасає, кількість рослинних клітин в планктоні та їх видове різноманіття незначні.
Ярмошенко Л.П.
НОВІ ВИДИ BACILLARIOPHTA ДЛЯ ФЛОРИ УКРАЇНИ
Представлено дані про знаходження нових видів для флори України з відділу Bacillariophyta. Наведено їхні фотографії і видовий опис.
№3 (2008)
Божков А.І., Мензянова Н.Г., Ковальова М.К.
РІЧНИЙ РИТМ ІНТЕНСИВНОСТІ РОСТУ КУЛЬТУРИ МІКРОВОДОРОСТІ DUNALIELLA VIRIDIS TEOD. (CHLOROPHYTA) І ФЛУКТУАЦІЇ ДЕЯКИХ ГЕЛІОФІЗИЧНИХ ФАКТОРІВ
Досліджено інтенсивність росту періодичної культури мікроводорості Dunaliella viridis Teod., вміст в її клітинах білка, триацилгліцеридів і b-каротину протягом календарного року при стандартних постійних умовах культивування (постійні освітлення, температура, склад середовища та ін.). Незважаючи на постійні умови культивування, інтенсивність росту, вміст білка, триацилгліцеридів і b-каротину характеризувалися сезонною варіабельністю, яка мала фліккер-шумову структуру. Виявлено негативну кореляцію між інтенсивністю росту культури мікроводорості та абсолютними значеннями площі сонячних плям (електромагнітне випромінювання Сонця) і числа Вольфа (корпускулярне випромінювання Сонця). Залежність вмісту білку, триацилгліцеридів і b-каротину від абсолютних значень геліофізичних факторів мала як лінійний, так і U-видний характер. Неоднозначність біотропних еффектів геліофізичних факторів може свідчити про зміну домінуючих біотропних факторів у процесі росту микроводоростей D. viridis (принцип чергування домінуючих факторів).
Куликова Н.Н., Парадина Л.Ф., Сутурін А.Н., Танічева И.В., Іжболдіна Л.А., Ханаєв I.В., ТимошкінО.А.
МІКРОЕЛЕМЕНТНИЙ СКЛАД МАКРОВОДОРОСТЕЙ, ЩО ВЕГЕТУЮТЬ ПРОТЯГОМ РОКУ В КАМ'ЯНІЙ ЛІТОРАЛІ ОЗ. БАЙКАЛ (РОСІЯ)
Наведено результати досліджень мікроелементного складу макроводоростей, що вегетують протягом року в кам'яній літоралі Південного Байкалу. Встановлено, що в мінеральному складі Cladophora compacta (C. Meyer) C. Meyer, Chaetocladiella pumila (C. Meyer) C. Meyer et Skabitsch. переважають Mn, Sr, Ti; в Tolypothrix distorta (Fl. Dan) Kutz. f. distorta, Schizothrix sp. – Ti і Sr, а в Stratonostoc verrucosum (Vauch.) Elenk. f. verrucosum – Sr и Zn. Для досліджуваних видів характерно групова концентрація мікроелементів. Відносно води, досліджувані види акумулюють Ti>La>Ce>Mn,Y. Cladophora compacta, Ch. pumila і Schizothrix sp. вирізняються із загального ряду здатністю акумулювати Rb, Schizothrix sp. – Cd и Cu. Порівняно з донними відкладеннями, водорості накопичують Mo. Крім того, для Ch. pumila, T. distorta, S. verrucosum характерна концентрація Zn, для Ch. pumila і Schizothrix sp. – Cd, для Schizothrix sp. – Cu. За ступенем накопичення мікроелементів відносно води водорості утворюють наступний ряд: T. distorta > Schizothrix sp. > Ch. pumila > C. compacta >
S. verrucosum; відносно донних відкладень – Ch. pumila > C. compacta > Schizothrix sp.> T. distorta> S. verrucosum.
Беляєв Б.Н.
ШВИДКІСТЬ СПОЖИВАННЯ БІОГЕНІВ ПРИ КУЛЬТИВУВАННІ GELIDIUM LATIFOLIUM (GREV.) BORN. ET THUR. (RHODOPHYTA)
Наведено результати повного факторного експерименту типу 23, в якому на двох рівнях варіювалися три фактори: солоність (26 і 34 ‰), концентрація біогенів (азот – 6,16 і 8,54 мг/л, фосфор – 1,24 і 1,74 мг/л) и об'ємна щільність посадки Gelidium latifolium (Grev.) Born. et Thur. (2–4 г/л) при освітленні 24–26 Клк і температурі 24–26o С. Побудовано математичні моделі середньої питомої швидкості росту біомаси G. latifolium (яка в залежності від умов становила 0,025–0,073 сут-1), середніх питомих швидкостей поглинання азоту (23–71 мкг/г·ч) і фосфору (2,6–9,6 мкг/г·ч). Встановлено, що при непреривному освітленні і щільності посадки, близкої до початкової, початкова концентрація біогенів протягом 24 ч зменшується в 2,5 – 10 разів.
Евстигнєєва І.К.
МІНЛИВІСТЬ ФІТОЦЕНОЗІВ ПРИБЕРЕЖНОГО ЕКОТОНУ БУХТ ЧОРНОГО МОРЯ (УКРАЇНА)
В результаті багаторічних досліджень прибережного екотону Чорного моря виявлено структурно-функціональні особливості літнього макрофітобентосу. Встановлено, що більшість ознак донних фітоценозів потерпає від міжрічних змін різного характеру. Такий характер змін, а також те, що більше половини загального числа видів постійно зустрічаються в фітоценозах різних років, свідчить, що стан макрофітного ланцюга слід розглядати, як динамічно врівноважений, який забезпечує стійкість біосистеми в часі.
Зотов А.Б.
ВИКОРИСТАННЯ ПОКАЗНИКА ПИТОМОЇ ПОВЕРХНІ КЛІТИН ПРИ АНАЛІЗІ МОРФОСТРУКТУРНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ УГРУПОВАНЬ ФІТОПЛАНКТОНУ
Проведено порівняльний аналіз рівня кількісного розвитку різнорозмірних груп фітопланктону, який розвивається в акваторіях з різним гідрохімічним режимом, північно-західної частини Чорного моря і прилеглих водойм. Для водойм північно-західного Причорномор'я виявлено збільшення відносного вкладу клітин з вищою питомою поверхнею, які характеризуються більш високою швидкістю обмінних процесів. Проаналізировано зв'язок між морфоструктурною організацією фітопланктону і вмістом біогенних речовин в районі досліджень.
Борисова О.В., Ткаченко Ф.П.
МАТЕРІАЛИ ДО ФЛОРИ CHARALES ПІВДЕННО-ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ
Представлено систематичний список Charales південно-західної України, складений на основі оригінальних та літературних даних, із зазначенням місцезнаходження, розповсюдження загального і в Україні. Він включає 16 видів, які відносяться до родів Chara L. (13), Lamprothamnium J. Groves (1), Nitella C. Agardh (1) и Nitellopsis Hy (1). З них на сьогоднішній день на досліджуваній території виявлено 10 видів, в т.ч. 3 нових (Ch. connivens Salzm. ex A. Braun, Ch. uzbekistanica Hollerb., N. mucronata (A. Braun) Miq. in H.C. Hall). Але раніше вказані Ch. braunii C.C. Gmelin, Ch. contraria A. Braun ex Kutz., Ch. fragilis Desv. in Loisel., Ch. horrida Wahlst., Ch. tenuis - pina A. Braun и Ch. schaffneri (A. Braun) Allen нами не були зафіксовані. Значно скоротилася площа зростання Ch. aculeolata Kutz. in Rchb., L. papulosum (Wallr.) J. Groves, Nitellopsis obtusa (Desv. in Loisel.) J. Groves, а також Ch. canescens Desv. et Loisel. in Loisel., занесеного до Червоної книги України (1996). Виявлені зміни у флорі Charales південно-західної України, очевидно, пов'язані з впливом антропогенного фактору і загальним підвищенням мінералізації континентальних водойм даної території.
Рябушко Л.І., Лі Р.І.
CHRYSAMOEBA RADIANS KLEBS 1893 (СHRYSOPHYTA) В МІКРОФІТОБЕТОСІ ПРИБЕРЕЖНИХ ВОД ЧОРНОГО МОРЯ
Розглядаються дані про біологію, морфологію і екологію золотистої водорості Chrysаmoeba radians Klebs (Chrysophyta), знайденої в мікрофітобентосі кам'янистих грунтів Чорного моря біля берегів Криму. Вперше представлено мікрофотографії живих клітин чорноморської популяції виду.
Царенко-Білоус О.П., Клоченко П.Д.
ОСОБЛИВОСТІ ВИДОВОГО СКЛАДУ ФІТОПЛАНКТОНУ Р. ПІВДЕННИЙ БУГ В РАЙОНІ М. ВІННИЦІ (УКРАЇНА)
Досліджено видовий склад планктонних водоростей р. Південний Буг в межах м. Вінниці і оцінена специфічність його систематичного різноманіття. Визначені провідні альгокомплекси, представлені їхні кількісні параметри. Обговорюються причини трансформації видового складу фітопланктону на різних ділянках ріки і ступінь забруднення цих ділянок за наявністю водоростей-індикаторів.
Виноградова О., Белякова Г.
EUGLENOPHYTA ВОДОЙМ І ВОДОТОКІВ МОСКВИ І МОСКОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Вивчалося різноманіття евгленових водоростей на території Москви і Московської області. Було виявлено 207 видів (272 таксонів видового і внутрішньовидового рангу), які відносяться до 25 родів, 5 сімейств, 2 порядків, 1 класу, 1 відділу. З них новими для даної території є 70 видів (101 таксон видового і внутрішньовидового рангу). Для території Росії вперше відмічено 13 видів (14 таксонів видового і внутрішньовидового рангу).
Генкал С.І., Поповська Г.І., Куликовський М.С.
НОВИЙ ДЛЯ НАУКИ ВИД РОДУ HANNAEA PATRICK (BACILLARIOPHYTA)
На основі результатів електронно-мікроскопічного вивчення зразків із озера Байкал (Росія) і зв'язаних з ним водойм (р. Ангара, Братське водосховище) описано новий для науки вид Hannaea baicalensis Genkal, Popovskaya, Kulikovskiy sp. nov. (Bacillariophyta). Він схожий з близьким по морфології H. arcus Her. Patrick, але відрізняється від нього наявністю дворядних штрихів, двогубих виростів на обох кінцях стулки і більшою шириною стулки.
Рудік В.Ф., Бульмага В.П., Максакова С.В.
ОПТИМІЗАЦІЯ СКЛАДУ ПОЖИВНОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ КУЛЬТИВУВАННЯ SPIRULINA PLATENSIS GEITL. (CYANOPHYTA) МЕТОДОМ МАТЕМАТИЧНОГО ПЛАНУВАННЯ ЕКСПЕРИМЕНТУ
Шляхом повного факторного експерименту виконана оптимізація складу поживного середовища для культивування Spirulina platensis Geitl. Введення в середовище селену (Na2SeO3), германію (GeO2) і йоду (KI) значно покращило поживну цінність біомаси. На оптимізованому середовищі продуктивність складала 1,55-1,60 г/л за 6 днів культивування.
Урмич Е.М., Бердикулов Х.А. , Ешпулатова М.Б.
ПРОДУКТИВНІСТЬ МІКРОВОДОРОСТЕЙ В ІНТЕНСИВНИХ УМОВАХ КУЛЬТИВУВАННЯ
Досліджувалися інтенсивність фотосинтезу, дихання і продуктивність 26 штамів мікроводоростей з різних систематичних груп. Дані види і штами характеризуються високим адаптаційним потенціалом. Встановлено, що дані мікроводорості є перспективними об'єктами фотобіотехнології.
№4 (2008)
КОСТІКОВ І.Ю., ТИЩЕНКО О.В.
Ортотропний ріст таломів Сhara cf. globularis Thuill. (Charophyceae) в повітряному середовищі в умовах ґрунтової культури
При пророщенні в ґрунтовій культурі протонеми і гаметофітів мохів при 100% вогкості ґрунту в двох пробах виявлено два клона Сhara cf. globularis Thuill. з ортотропними таломами, які розвиваються в повітряному середовищі. Раніше для представників Сharales здатність до утворення в повітряному середовищі ортотропних опірних ниток (стеблин) не спостерігалася.
КРАХМАЛЬНИЙ О.Ф.
Морфологія теки Peridiniopsis elpatiewskyi (Ostenf.) Bourr. (Dinophyta)
Вивчена морфологія теки Peridiniopsis elpatiewskyi із популяції, виявленої в червні 2003 р. в одному із ставків у передмісті м. Києва. Вперше наводяться дані про мікроструктуру апікального порового комплексу, а також уточнюється кількість пояркових пластин. Робота ілюстрована мікрофотографіями, виконаними на СЕМ.
ЛОСЬ С.І.
Біохімічні основи одержання фікоеритрину з морських водоростей
Розроблено біохімічні основи отримання харчового барвника – фікоеритрину з морської водорості грацилярії. Визначено оптимальні умови руйнування водоростей і екстрагування барвника (склад екстрагента, його концентрація, рН, температура і час обробки). Наведено загальні рекомендації для створення дослідно-експериментального виробництва. Апробовано і рекомендовано спосіб руйнування біомаси морських червоних водоростей, в основу якого покладено принцип механічного руйнування клітинної стінки водоростей і заморожування екстрагенту з гомогенізацією водоростей. Для отримання і попередньої очистки екстракту фікоеритрину рекомендована послідовна фільтрація і центрифугування зруйнованої біомаси водоростей і екстракту фікоеритрину. Для очищення і концентрування екстракту запропоновано мембранну фільтрацію і осадження 45-50% водним розчином етилового спирту або ацетону. Запропонований спосіб виробництва харчового барвника із грацилярії дозволяє отримувати чистий фікоеритрин інтенсивного червоно-малинового кольору, який можна широко використовувати в харчовій і парфумерній промисловості в якості харчових домішок барвників, а також в парфумерній, медичній промисловості як флуоресцентні значильники для діагностики і в радіобіології.
МАКАРЕВИЧ П.Р.
Річний сукцесійний цикл пелагічних фітоценозів естуарних екосистем північних морів Росії
На основі аналізу і узагальнення багаторічних даних про динаміку таксономічного складу і кількісних показників пелагічних альгоценозів естуарних екосистем арктичних морів сформульована концептуальна схема річного сукцесійного циклу. Виділено 4 фази: зимова стадія спокою, фаза цвітіння кріофори, весняна стадія сукцесійного циклу і фаза літньо-осіннього збалансованого розвитку.
ТАРАЩУК О.С.
Видовий склад і екологічні характеристики епіфітону річкової ділянки Канівського водосховища (Україна).
В фітоепіфітоні річкової ділянки Канівського водосховища виявлено 180 видів водоростей, що належать до двох царств, 7 відділів, 13 класів, 46 родин, 79 родів, представлених 188 внутрішньовидовими таксонами (ввт), враховуючи номенклатурний тип виду. Переважають Bacillariophyta (52% від загального числа видів), Chlorophyta (26%), Streptophyta (11%) і Cyanoprocaryota (8%). Частка інших відділів в сумі не перевищує 4% загального числа видів. Встановлено, що склад провідних родин і флористичні спектри фітоепіфітону залежать від гідрологічних умов на станціях досліджуваної ділянки. Сезонна динаміка загального видового багатства фітоепіфітону характеризується одним літнім максимумом, але максимальне число видів діатомових спостерігалось восени. 69 видів (39% від загальної кількості) є облігатними або факультативними епіфітонтами, 111 видів
(61%) – алохтонами, що потрапили в обростання з товщі води або дна водосховища. На всіх станціях епіфітонти за числом видів переважають над алохтонами. 47% загальної кількості ввт є індикаторами ступеня проточності, 74% – індикаторами солоності, 22% – показниками температурних умов, 58% – рН, а 79% – індикаторами сапробності. В складі фітоепіфітону річної ділянки Канівського водосховища переважають евробіонтні види, для яких характерна підвищена толерантність до факторів оточуючого середовища. За співвідношенням числа видів фітоепіфітона, що належать до різних зон сапробності, річкову ділянку Канівського водосховища можна віднести до b-мезосапробної зони.
БОНДАРЕНКО Н.А., ЩУР Л.А.
Cryptophyta водойм і водотоків Східного Сибіру
Наведено результати дослідження таксономічного складу, чисельності, біомаси і первинної продукції представників Cryptophyta водойм і водотоків, розташованих в Красноярському краї, Іркутській і Читинській областях, республіці Бурятія і на півдні Якутії. Досліджено ріки Єнісей, Ангара, верхів'я р. Лєни, Красноярське і Беретське водосховища, водойми півночі Красноярського краю, оз. Байкал, гірські озера регіонів і мілкі прибережні байкальські озера. Знайдено 23 види кріптофітових водоростей, 12 з них виявилися новими для альгофлори Східного Сибіру. Досліджено особливості біології кріптофітових, їх сезонна і міжрічна динаміка. Види Cryptophyta зустрічалися в планктоні постійно, але максимальна їх кількість відмічена в періоди, коли в досліджуваних водоймах і водотоках була достатня кількість легкорозчинних органічних речовин.
ТКАЧЕНКО Ф.П., ТРЕТЯК І.П., КОСТИЛЬОВ Е.Ф.
Макрофітобентос філофорного поля Зернова в сучасних умовах (Чорне море, Україна)
За результатами оригінальних і літературних даних дана оцінка стану макрофітобентосу філофорного поля Зернова в сучасних умовах. Встановлено, що на сьогоднішній день в даному районі зростає 28 видів водоростей-макрофітів, які входять до складу відділів Rhodophyta (17 видів), Phaeophyta (6) і Chlorophyta (5). Виявлено 4 нових для району дослідження види водоростей із відділів: Phaeophyta – 1, Rhodophyta – 2 і Chlorophyta – 1. Розширення за останні роки ареалу розповсюдження філофори і наявність її молодих особин свідчать про відновлювальні процеси, які тут відбуваються.
КУЛИКОВСЬКИЙ М.С.
Види роду Pinnularia Ehr. (Bacillariohyta) в сфагнових болотах Приволзької височини і Полістово-Ловатському масиві (Росія)
На основі оригінальних і літературних даних проаналізовано видовий склад представників роду Pinnularia Ehr. в сфагнових болотах Приволзької височини (Пензенська обл.) і Полістово-Ловатському сфагновому масиві. В цих екосистемах виявлено 19 нових для флори Росії видів. Всього в болотах цих регіонів відмічено 75 видів і внутрішньовидових таксонів Pinnularia.
БОРИСОВА О.В., ЦАРЕНКО П.М., ЯКУШЕНКО Д.Н.
Сучасне різноманіття харових водоростей (Charales) озера Свитязь (Шацький національний природний парк, Волинське Полісся, Україна)
Представлено результати дослідження видового складу Charales оз. Свитязь (Шацький НПП, Волинське Полісся, Україна), проведеного в 2006 р. На сьогоднішній день в оз. Свитязь виявлено 7 видів харових водоростей: Chara aculeolata Kutz. in Rchb., Ch. aspera Dethard. ex Willd., Ch. contraria A. Braunex Kutz., Ch. delicatula C. Agardh, Ch. fragilis Desv. in Loisel., Nitella syncarpa (Thuill.) Chev. и Nitellopsis obtusa (Desv. in Loisel.) J. Groves. Наводяться деякі відомості про їхню екологію і біологію. Аналіз оригінальних і літературних даних показав зміни видового складу Charales оз. Свитязь порівняно з 50-ми роками минулого сторіччя. Загальна кількість видів збільшилася. При цьому у флорі озера з'явилися 5 нових видів і зник один – рідкісний для України Ch. polyacantha A. Braun in A. Braun, Rabenh. et Stitzenb. Значно скоротилася площа зростання раніше домінуючого Ch. delicatula (занесеного в «Червону книгу України»). Замість нього масово стали розвиватися Ch. aspera – на пісчаних і N. obtusa – на ілистих і торфянисто-ілистих донних відкладеннях. Збільшення видового різноманіття Charales оз. Свитязь розглядається як реакція даної групи водоростей на антропогенну трансформацію, пов'язану з господарською діяльністю і рекреацією.
|
